Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –судді Дерепи В.І.

суддів: Грека Б.М. –(доповідача у справі),

Стратієнко Л.В.

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю

скаргу фірми “ХАС”

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.05

у справі № 47/12-05

господарського суду Харківської області

за позовом ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі ГПУ

“Шебелинкагаз-видобування”

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ХАС”

Про стягнення 361918,16 грн.

за участю представників від:

позивача не з'явилися, були належно повідомлені

відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі ГПУ “Шебелинкагазвидобування” звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ХАС” заборгованості у розмірі 261941,84 грн. та пені у розмірі 3839,95 грн.

Рішення господарського Харківської області від 25.07.05 (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без задоволення постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.05 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Афанасьєв В.В., судді: Бухан А.І., Шепітько І.І.) позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 354073,72 гривні основної заборгованості, 7844,44 гривні пені, 1700 гривень державного мита, 118 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові акти мотивовані тим, що позивач виконав для відповідача роботи, які зазначені у даному договорі, про що були складені акти про виконану роботу Ф-2 за вересень та жовтень 2004 року. Всього вартість робіт за договором складає у 301941,84 гривень, які не були сплачені позивачу відповідачем.

Не погоджуючись з судовими актами по справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.05 та відмовити в позові. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що фактично роботи здійснювались філією для основного підприємства, а відтак, у відповідача відсутній обов'язок оплачувати ці роботи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами було встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг на виконання робіт № 1 Ябл/КРС від 27.07.2004 року. Відповідно до умов даного договору замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) проводить роботи пов'язані з капітальним ремонтом на свердловини № 85 Яблунівського родовища. Ремонтні роботи, зазначені у даному договорі, виконані ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, яке є філією позивача. Сторонами була визначена вартість робіт у сумі 354073,72 гривень. Відповідач не оплатив вартість ремонтних робіт, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем у вказаному розмірі. На суму заборгованості була нарахована пеня у розмірі 7844,44 гривні.

З врахуванням приписів статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (435-15) , та на підставі викладених обставин суди дійшли висновку, що позов підлягає задоволенню. Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” (v0011700-76) , викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів цим вимогам не відповідають.

Так, суди встановивши, що між сторонами був укладений договір № 1 Ябл/КРС від 27.07.2004 року, не досліджували додаткову угоду № 1 до нього від 16.08.04 (а.с. 15), та договору про спільну діяльність № 60 від 04.02.04 (а.с. 106), не дали належної правової оцінки правовідносинам, що виникли між сторонами в контексті згаданих угод. Також суди не досліджували посилання відповідача на те, що фактично право користування свердловинами № 61 та № 85 Яблунівського родовища не було передано відповідачу в межах договору про спільну діяльність, а відтак, позивач силами свого структурного підрозділу здійснив ремонтні роботи на об'єкті, який сам же використовує. Дані обставини не були ні підтверджені, ні спростовані судами першої та апеляційної інстанцій, що є порушенням принципів, закріплених в статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , щодо повноти всебічності та об'єктивності судового розгляду.

Так як судом з'ясовані не всі обставини справи, то за таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-13 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ХАС” від 13.10.05 задовольнити частково, рішення господарського суду Харківської області від 25.07.05 та постанову Харківського апелційного господарського суду від 14.09.05 у справі № 47/12-05 скасувати, справу № 47/12-05 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.