40/341-05 Про стягнення 10080 грн. - Текст документа

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.09.2005р. (суддя Хотенець П. В.) відмовлено в позові ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Делікат” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про стягнення 10080,00 грн. на відшкодування витрат по орендній платі, сплаченої фірмою за період з 01.04.2000 р. по 01.04.2001 р. на підставі договору оренди № 94-Н від 01.04.2000 р, визнаного недійсним рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2003 р. у справі № 20/116-03.

Висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову обґрунтований тим, що оскільки договір оренди може бути визнаний недійсним лише на майбутнє, позивач не має права вимоги щодо застосування наслідків недійсності договору, передбачених ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) і ст. 216 Цивільного кодексу України (435-15) , з огляду на те, що позивач впродовж часу, за який просить стягнути витрати по сплаті орендної плати, користувався об'єктом оренди.

Цим же рішенням господарський суд задовольнив зустрічний позов та визнав за державою Україна право власності на нежитлову будівлю їдальні загальною площею 1732,7 кв.м. , розташовану в м. Харкові, вулиця Кибальчича, 18.

В касаційній скарзі ЗАТ “Харківське дослідно - конструкторське бюро автоматики “Хімавтоматика” просить скасувати вище зазначене рішення суду першої інстанції, посилаючись на його невідповідність ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) , пункту 2 ст. 24 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” (2163-12) в редакції від 19.02.1993 р., пункту 45 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1992 р. № 522, (522-92-п) ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Обґрунтовуючи своє право на подання касаційної скарги, ЗАТ “Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики “Хімавтоматика” зазначає, що оскаржуване рішення стосується його права на нежитлову будівлю їдальні, розташовану в м. Харкові, вулиця Кибальчича, 18, підтвердженого вступившим в законну силу рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2003 р. у справі № 20/116-03.

У відзивах на касаційну скаргу ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Делікат” та Регіональне відділення ФДМ України по Харківській області просять залишити касаційну скаргу без задоволення як необґрунтовану.

Регіональне відділення ФДМ України по Харківській області та ЗАТ “Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики “Хімавтоматика” не реалізували процесуальне право на участь їх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення представника позивача за первісним позовом на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як підтверджується наявними у справі доказами, рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2003 р. у справі № 20/116-03, яке вступило в законну силу, задоволено позов ЗАТ “Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики “Хімвавтоматика” до РВ ФДМ України по Харківській області, АТ “Баварія Ленд-інвест”, ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Делікат” про визнання недійсними договорів оренди від 01.04.2000 р. № 94-Н та № 95-Н нежитлових приміщень їдальні, розташованої в м. Харкові по вулиці Кибальчича, 18 та відмовлено у зустрічному позові РВ ФДМ України по Харківській області про визнання права власності за державою Україна на приміщення зазначеної їдальні.

Підставою для задоволення позову ЗАТ “Харківське дослідно-конструкторське бюро “Хімавтоматика” та для відмови в зустрічному позові слугував встановлений судом факт приватизації організацією орендарів державного підприємства “Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики “Хімавтоматика” на підставі договору купівлі-продажу № 71 від 01.09.1993 р. цілісного майнового комплексу зазначеного державного підприємства з безоплатною передачею приміщення їдальні відповідно до пункту 2 ст. 24 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” (2163-12) в редакції, чинній станом на дату укладення договору купівлі-продажу.

Вимога обов'язковості судового рішення на всій території України, встановлена ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) , зобов'язувала суд першої інстанції залучити до участі у справі ЗАТ “Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики “Хімавтоматика”, як третю особу на стороні відповідача за зустрічним позовом, оскільки зустрічний позов зачіпає права названого акціонерного товариства.

Прийняття судом рішення, що стосується прав ЗАТ “Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики “Хімавтоматика” щодо приміщення їдальні, розташованої в м. Харкові по вулиці Кибальчича, 18 без залучення цього акціонерного товариства до участі у справі в силу пункту 3 частини 2 ст. 111-10 ГПК України (1798-12) є безумовною підставою для скасування такого рішення в частині задоволення зустрічного позову з передачею справи у відповідній частині позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції, як це передбачено пунктом 3 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) .

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції з огляду на положення ст. 392 Цивільного кодексу України (435-15) слід мати на увазі, що підставою для задоволення позову про визнання права власності є встановлений судом факт оспорювання або невизнання цього права власника іншою особою, а також втрата власником документа, який засвідчує його право власності.

З врахуванням цього суду слід встановити, в чому саме полягає оспорювання або невизнання ТОВ “Виробничо-комерційна фірма "Делікат” права державної власності на приміщення їдальні по вулиці Кибальчича, 18 в м. Харкові, оскільки згідно наявних у справі доказів фірма мала щодо частини цього приміщення лише права орендаря, з реалізацією яких і пов'язаний первісний позов про стягнення 10080,00 грн.

Висновок суду про відсутність підстав для задоволення цього позову відповідає встановленим у справі обставинам та ст.ст. 48, 59 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) , чинного на момент визнання договору оренди від 01.04.2000 р. № 94-Н недійсним рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2003 р. у справі № 20/116-03.

Застосування судом першої інстанції при вирішенні спору, наряду із зазначеними нормами права, статей 216 і 236 Цивільного кодексу України (435-15) , як таких, що не поширюються на спірне правовідношення, не вплинуло, однак, на правильність висновків суду в частині первісного позову.

Правильність цих висновків у касаційному порядку також не оспорюється.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині первісного позову не стосується прав і обов'язків інших осіб, крім позивача і відповідача, відповідає правильному застосуванню норм матеріального і процесуального права, передбачені ст. 111-10 ГПК України (1798-12) підстави для його скасування в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. п. 1, 3 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2005 р. в частині визнання права власності на нежитлову будівлю їдальні літера К-2 загальною площею 1732,7 кв.м. , що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Кибальчича, 18, за державою Україна.

Справу у частині позовних вимог РВ ФДМУ по Харківській області до ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Делікат” про визнання права власності передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.