35/221-05(8327/6-61) Про стягнення 193250,00 грн., - Текст документа

У вересні 1999 року Прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Української державної інноваційної компанії в особі Харківського відділення звернувся до господарського суду з позовом до Страхового акціонерного товариства “Епос” та ПФ “Панда” про стягнення 193250,00 грн.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2004 року в задоволені позову відмовлено. Провадження у справі відносно другого відповідача припинено на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2005 року рішення місцевого господарського суду в частині відмови в стягненні страхової суми скасовано, в іншій частині рішення з даної справи залишено без змін. Справу в частині стягнення страхової суми направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.06.2005 року в задоволені позовних вимог щодо першого відповідача відмовлено. В задоволені позовних вимог до другого відповідача провадження у справі припинено.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2005 року рішення господарського суду змінено. Рішення в частині відмови в задоволені позову скасовано. Позов задовольно. Стягнуто з Страхового акціонерного товариства “Епос” на користь позивача 193250,00 грн. страхової суми та 1700,00 грн. державного мита. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Страхове акціонерне товариство “Епос” подало касаційну скаргу в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2005 року скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду з даної справи.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між приватною фірмою “Панда” та Харківським регіональним відділенням Державного інноваційного фонду України (правонаступником якого є Харківське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії) укладено інноваційний договір № 6395-14/27 від 04.12.1995 року. та додаткові угоди до договору. Відповідно до умов вказаного договору та додаткових угод до нього позивач зобов’язався внести для здійснення проекту цільовий вклад у вигляді інноваційної позики у строки та в розмірах, що визначені у календарному платі робіт, а ПФ “Панда” зобов’язалася виконати всі роботи по реалізації проекту і повернути інвестору його вклад у строки та в розмірах, що вказані у плані повернення платежів, відповідно до п. 1 інноваційного договору.

02.12.1995 року між Харківським регіональним відділенням державного інноваційного фонду України, приватною фірмою “Панда” та страховим акціонерним товариством “Епос” укладено договір майнового страхування фінансового ризику № 10/95, відповідно до якого САТ “Епос” зобов’язалося при настанні страхового випадку виплатити інвестору страхову суму в межах його страхової відповідальності, згідно з порядком, встановленим в договорі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі інноваційного договору № 6395-14/27 від 04.12.1995 р. та додаткових угод до нього позивач здійснив перерахування ПФ “Панда” грошових коштів в розмірі 193250 грн.

Крім того, попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідно до умов договору страхування № 10/95 від 02.12.1995 р., виплата страхової суми здійснюється на підставі письмової заяви інвестора та страхового акту, який оформлюється страховиком у місячний термін після письмової заяви інвестора за участю представників інвестора і підприємства. Такий страховий акт за договором не складався в зв’язку з порушенням ПФ “Панда” умов договору страхування.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про страхування” (85/96-ВР) , здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 26 Закону України “Про страхування” (85/96-ВР) визначені підстави та умови відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про страхування” (85/96-ВР) , умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у виплаті страхових сум, якщо це не суперечить законодавству.

Судом першої інстанції встановлено, що Правилами страхування САТ “Епос” передбачено додаткові підстави для відмови у виплаті страхової суми, а саме: страхувальник не виконав своїх обов’язків по договору страхування і цим правилам; страхувальник створив страховикові перешкоди у визначені обставин, характеру та розміру збитків.

Договором страхування фінансового ризику реалізації інноваційного проекту № 10/95 від 02.11.1995 року передбачено, що страхувальник повинен: надавати страховику інформацію, яка пов’язана з реалізацією проекту та своїм фінансовим становищем (п. 3.1.3); до 15 числа, що іде за останнім місяцем кварталу надавати страховику фінансовий звіт про використання вкладу (внесків)з розшифровкою усіх проведених витрат (п. 3.1.4); повідомляти про зміни юридичної адреси, банківських реквізитів, статуту, передбачувану зміну власності та про всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію проекту та виконання зобов’язань за договором страхування (п. 8.2).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, страхувальник не надавав у встановлені строки фінансові та технічні звіти за 1996 рік, 1 та 2 квартал 1997 року; не надавав платіжні документи на закупку обладнання, сировини матеріалів на проведені роботи, а також акти виконаних робіт, накладні та договори з контрагентами. Починаючи з 3-го кварталу 1997 року ПФ “Панда” повністю припинила інформування відповідача про виконання нею інноваційного проекту.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав у задоволені позову, оскільки, не виконання належним чином страхувальником своїх зобов’язань передбачені п.п. 3.1.3., 3.1.4,.8.2 договору страхування є самостійною підставою для відмови у складанні страхового акту та виплати страхової суми.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що апеляційний суд помилково дійшов протилежного висновку, всупереч фактичним обставинам справи, встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи, що постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2005 року залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2004 року в частині припинення провадження щодо другого відповідача, судова колегія вважає за необхідне в цій частині змінити рішення місцевого господарського суду Харківської області від 06.06.2005 року.

При наведених обставинах оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2005 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 06.06.2005 року зміні.