ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2005 Справа N 2-16/6968-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Кривди Д.С. –(доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому Галустьяна Сергія Саятовича
судовому засіданні
касаційну скаргу
на рішення господарського суду Автономної
республіки Крим від 21.04.2005
у справі № 2-16/6968-2005
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності
Мелкумова Л.М.
до Виробничо-комерційної фірми
“Магістр-ЛТД”
Про визнання права власності,
за участю представників сторін від:
позивача Решоткін О.Г. –за довіреністю від 22.10.2004р.
відповідача не з’явились
скаржника не з’явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
21.04.2005 (суддя Омельченко В.А.) позов задоволено; визнано за
Суб’єктом підприємницької діяльності Мелкумовим Лоренсом
Михайловичем право власності на комплекс споруджень автостоянки
на 97 місць, розташованої в м. Керч по вул.Ворошилова, 6-б;
стягнуто з Виробничо-комерційної фірми “Магістр-ЛТД” на користь
Суб’єкта підприємницької діяльності Мелкумова Лоренса
Михайловича 1700грн. держмита і 118грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того,
що СПД Мелкумов Л.М. придбав право власності на комплекс
автостоянки на 97 стояночних місць за адресою: м. Керч,
вул.Ворошилова, 6-б на підставі іпотечного договору № 3636 від
19.07.2002р. з урахуванням угоди № 1 від 25.05.2004р.
Галустьян С.С. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 21.04.2005р. та залишити позов без розгляду. В касаційній
скарзі, зокрема, зазначено, що рішення місцевого господарського
суду стосується прав та обов’язків Галустьяна С.С., тоді як
справа розглянута судом без залучення останнього до участі у
розгляді справи.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить
скаргу залишити без задоволення, а рішення –без змін, як таке,
що прийняте без порушення норм матеріального права.
В судовому засіданні від представника позивача надійшло
клопотання про зупинення на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
провадження у справі до закінчення касаційного
провадження в Верховному Суді Україні у справі за позовом
Галустьяна С.С. до ПВКФ “Магістр-ЛТД” про визнання угоди
дійсною, визнання права власності на частину майна. Розглянувши
клопотання та враховуючи повноваження касаційної інстанції
колегія вважає можливим розгляд касаційної скарги у даній справі
за наявними матеріалами справи, а тому клопотання колегія
відхиляє.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування місцевим
господарським судом норм матеріального і процесуального права,
заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні
представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга
задоволенню підлягає частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
встановлених у даній справі обставин.
Місцевим господарським судом встановлено, що 19.07.2002р. ВКФ
“Магістр-ЛТД” у якості забезпечення зобов’язань по кредитному
договору № 21-к/02 передав у заставу Акціонерному комерційному
промислово-інвестиційному банку приміщення офісу № 37 по
вул.Леніна, 16 балансовою вартістю 68543грн. та комплекс
автостоянки на 97 стояночних місць, що знаходяться за адресою:
м. Керч, вул.Ворошилова, 6-б балансовою вартістю 182442,25грн.
Право власності на спірний комплекс автостоянки належало
відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від
14.05.2001р.
25.05.2004р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний
банк уклав з СПД Мелкумовим Л.М. договір про уступку права
вимоги № 9. Тоді ж між цим банком, ВКФ “Магістр-ЛТД” та СПД
Мелкумовим Л.М. була укладена угода № 1 про внесення змін до
договору застави, засвідченого приватним нотаріусом Керченського
міського нотаріального округу Люзняк С.В. 19.07.2002р. по
реєстру № 3636, згідно якого СПД Мелкумов Л.М. став
іпотекодержателем переданих в іпотеку приміщення офісу № 37 по
вул.Леніна, 16 та комплексу автостоянки на 97 стояночних місць
за адресою: м. Керч, вул.Ворошилова, 6-б. Іпотечний договір був
доповнений п. 7.6 “Попередження про задоволення вимог
іпотекодержателя», відповідно зі ст. 36 Закону України “Про
іпотеку” ( 898-15 ) (898-15)
.
В зв’язку з відмовою боржника по кредитному договору погасити
заборгованість і згідно умовам іпотечного договору, 26.05.2004р.
ВКФ “Магістр-ЛТД” по акту приймання-передачі передав приміщення
офісу № 37 по вул.Леніна, 16 та комплекс автостоянки на 97
стояночних місць за адресою: м. Керч, вул.Ворошилова, 6-б у
власність Мелкумову Л.М.
Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що СПД Мелкумов Л.М.
придбав право власності на комплекс автостоянки на 97 стояночних
місць за адресою: м. Керч, вул.Ворошилова, 6-б на підставі
іпотечного договору № 3636 від 19.07.2002р. з урахуванням угоди
№ 1 від 25.05.2004р.
Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду вважається обґрунтованим, якщо судом
розглянуті всі обставини, що мають відношення до справи.
В касаційній скарзі Галустьян С.С. посилається на те, що
22.10.2004р. Керченським міським судом АР Крим було прийняте
рішення по справі № 2-2010/2004, згідно з яким за Галустьяном
С.С. визнано право власності на 85% комплексу автостоянки,
розташованої за адресою: м. Керч, вул.Ворошилова, 6-б. Вказане
рішення набуло чинності.
Таким чином, рішення Керченського міського суду від 22.10.2004р.
у справі № 2-2010/2004 існувало на час розгляду даної справи, а
тому судом прийнято рішення, що стосується прав та обов'язків
Галустьяна С.С. Цій обставині місцевим господарським судом не
дано правової оцінки і не враховано при здійсненні розгляду
справи.
За змістом ст. 107 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційну скаргу мають право подати також особи,
яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв
рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.
Відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є в будь-якому
випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв
рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які
не були залучені до участі в справі.
Також місцевим господарським судом не встановлено підстави та
обставини щодо права учасників спору на користування земельною
ділянкою, на якій знаходиться автостоянка.
З огляду на зазначене, постановлене у справі судове рішення
підлягає скасуванню, а справа згідно з пунктом 3 ст. 111-9 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
–передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду
слід відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначити коло учасників процесу, їхнє процесуальне положення та
з урахуванням цього підвідомчість даного спору.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9,
ст.ст. 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Галустьяна Сергія Саятовича задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
21.04.2005р. у справі № 2-16/6968-2005 скасувати, а справу
направити на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Головуючий - суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький