29-24/14-05-558 Про стягнення 2039,82 грн. - Текст документа

У січні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача про стягнення 2039,82 грн., посилаючись на те, що останній в добровільному порядку не відшкодував заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання за липень місяць 2004 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.05.2005 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 року вказане рішення господарського суду скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційної інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідач розрахувався за спожиту електроенергію в повному обсязі до проведення коригування договірної величини компанією. Крім того, апеляційна інстанція врахувала його звернення до позивача про перенесення строку зняття показань і оплати обсягів фактично спожитої електроенергії до спірного місяця; укладання в подальшому додаткової угоди про зміну розрахункового періоду. Тому судова колегія вважає, що у позивача не було достатньо підстав для застосування до відповідача п'ятикратної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії, передбаченої ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) .

Проте з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено договір № 151100 від 28.10.2003р. на постачання електричної енергії, згідно умов якого ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” зобов'язалось надавати електричну енергію, а ПЗНВК “Неугомон” зобов'язався своєчасно оплачувати вартість спожитої електричної енергії.

Згідно п. 1 додатку до договору № 5 „Порядок розрахунків” розрахун-ковим вважається період з 14-15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „поточний місяць” вважати прирівняними.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.

Відповідно до п. 5 додатку № 5 остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електроенергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами договору здійснюються Споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.

Згідно додатку № 2 до договору “Графік зняття показань з приладів облік споживача та остаточного розрахунку за спожиту електроенергію” дата визначення розходу електроенергії за липень місяць встановлена 15 число.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електроенергії із потужності Споживач сплачує Постачальнику електроенергії п'ятикратну вартість різниці між фактично спожитої та скоригованої договірної величини до рівня фактично сплаченої.

Згідно п. 5.2 договору за підсумками розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електроенергії коригується постачальником електроенергії до рівня фактично оплаченого за цей розрахунковий період обсягу та у разі споживання понад договірну величину письмово доводиться до відома Споживача рівень вїдкоригованої договірної величини споживання електроенергії. Коригування граничної величини споживання електроенергії може бути проведено як в сторону збільшення так і в сторону зменшення, в залежності від рівня здійсненої споживачем оплати за розрахунковий період.

У відповідності з п. 2 додаткової угоди від 28.10.2003р. до договору, за підсумками розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електроенергії коригується постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електроенергії, як в сторону збільшення так і в сторону зменшення граничних величин.

Згідно з п. 4 додаткової угоди, у випадку перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності споживач несе відповідальність згідно з частинами п'ятою та шостою ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” (575/97-ВР) .

Відповідачем в липні 2004р. було спожито електроенергії в кількості 2159 кВт/год, що підтверджується звітом відповідача. На зазначену кількість спожитої електроенергії позивачем виписаний рахунок № 04/151100 від 15.07.2004р. на суму 611,95 грн. з строком оплати 5 днів.

Відповідач здійснив оплату вказаних рахунків не в межах розрахункового періоду, що підтверджується платіжним дорученням № 102 від 30.07.2004р., проти чого відповідач не заперечує.

Позивачем, відповідно до умов договору, додаткової угоди, договірна величина споживання електроенергії за липень 2004р. була скоригована до рівня фактично оплаченого обсягу електроенергії за розрахунковий період.

Згідно з лімітним повідомленням від 08.09.2004р. відповідачу була доведена скоригована договірна величина споживання електроенергії на липень 2004р. на рівні 0 кВт/год, на таким чином перевищення договірної величини споживання електроенергії в липні 2004р. складає 2159 кВт/год на суму 2039,82 грн.

На вказану суму позивачем був виставлений рахунок, який, в порушення умов договору, не був сплачений відповідачем.

За вказаних обставин суд вважає, що висновок апеляційної інстанції в тому, що у позивача не було достатньо підстав для застосування до відповідача п'ятикратної вартості різниці між фактично спожитою та договірною, величиною споживання електроенергії, передбаченою ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) визнати законним і обґрунтованим не можна.

Тому постанова апеляційної інстанції, як прийнята з порушенням норм матеріального права не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.

Перевіряючи законність і обґрунтованість прийнятого господарським судом рішення, суд вважає, що місцевий суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справ дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Разом з тим, правильно встановивши правову природу п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії як санкції за порушення зобов'язання, суд не обговорив питання про можливість застосування у даному випадку ст. 233 Господарського кодексу України (436-15) , згідно якої суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги:

- ступінь виконання зобов'язання боржником;

- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;

- не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині зменшення розміру стягнення до 1000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2005 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2005 року змінити, зменшивши розмір стягнення з Приватного навчально-виховного комплексу “Неугомон” на користь ВАТ “Одесаобленерго” до 1000 грн.