ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.10.2005                          Справа N А2/122-15/390-16/383
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:              Удовиченка О.С.
суддів:                   Панової І.Ю.
                          Яценко О.В.
розглянувши касаційну     Комунального підприємства по
скаргу                    експлуатації житла в м.  Коломия
на рішення                господарського суду Івано-Франківської
                          області
                          від 15.04.2005р.
у справі                  № А-2/122-15/390-16/383
господарського суду       Івано-Франківської області
за позовом                АТЗТ “Агрофірма “Каскад” в особі
                          ліквідаційної комісії в справі про
                          банкрутство
                          1.    Виконавчого комітету Коломийської
до                        міської Ради Івано-Франківської області
                          2.    Комунального підприємства по
                          експлуатації житла в м.  Коломия
треті особи, які не       1.     Фірма “Назіс“
заявляють самостійних     2.     Фірма “Євросервіс“
вимог на предмет спору на
стороні позивача
 
Про   визнання   недійсним    рішення     Виконавчого    комітету
Коломийської міської Ради Івано-Франківської області  №  149  від
16.05.1995р. в частині прийняття на  баланс  частини   вбудованих
приміщень в будинку № 289 по вул. Мазепи в м.  Коломия
 
в судовому засіданні взяли участь представники :
Фірми “Назіс”,            
ліквідаційної комісії     
АТЗТ “Агрофірма Каскад“:  Шрібак М.М.
Комунального підприємства Орешко І.А.
по експлуатації житла в
м.  Коломия:
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
02.08.2004р.  Акціонерне  товариство закритого  типу  “Агрофірма
Каскад”   в   особі   ліквідаційної   комісії   звернулось    до
господарського  суду  Івано-Франківської області  з  позовом  до
Виконавчого      комітету     Коломийської     міської      Ради
Івано-Франківської  області  та  Комунального  підприємства   по
експлуатації житла в м.  Коломия про визнання недійсним  рішення
Коломийського  міськвиконкому № 149 від 16.05.1995р.  в  частині
прийняття   на   баланс   міської  Ради   вбудовано-прибудованих
приміщень загальною площею 211,39 кв.м.  по вул. Мазепи, 298а  в
м.   Коломия та визнання недійсним реєстраційного посвідчення на
ці   приміщення,   виданого   Коломийським   МБТІ   Комунальному
підприємству по експлуатації житла в м.  Коломия.
 
Рішенням  господарського  суду  Івано-Франківської  області  від
15.04.2005р.  у  справі № А-2/122-15/390-16/383 (суддя  Калашник
В.О.)  позов  задоволено, визнано недійсним рішення  виконавчого
комітету Коломийської міської Ради народних депутатів № 149  від
16.05.1995  року,  в  частині прийняття на баланс  міської  ради
вбудовано-прибудованих  приміщень в  будинку  №  298-а  по  вул.
Мазепи   в   м.    Коломия;   визнано   недійсним   реєстраційне
посвідчення, видане на підставі цього рішення в цій частині.
 
Рішення  суду  першої  інстанції  мотивовано  тим,  що  передача
вбудовано-прибудованих  приміщень в  будинку  №  298-а  по  вул.
Мазепи  в  м.  Коломия відбулась на підставі листа АВКФ „Каскад”
№   90  від  20.03.1995р.  та  акту  прийому-передачі  відомчого
житлового   фонду   з   балансу   АВКФ   „Каскад”   на    баланс
міськжитлоуправління,  які  підписані  з  боку   АВКФ   „Каскад”
неуповноваженою особою.
 
Не  погоджуючись  з  рішенням суду першої інстанції,  Комунальне
підприємство  по  експлуатації житла м.  Коломия  звернулось  до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій
просить  рішення господарського суду Івано-Франківської  області
від  15.04.2005р.  у  справі № А-2/122-15/390-16/383  скасувати,
прийняти  нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись  на
порушення судом норм матеріального та процесуального права.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи  касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку  обставин
справи  та  повноту  їх  встановлення,  дослідивши  правильність
застосування  судом  норм матеріального та процесуального  права
дійшла   висновку,  що  касаційна  скарга  підлягає   частковому
задоволенню.
 
Відповідно  до  статті 12 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         господарським судам підвідомчі,  зокрема,
справи  у  спорах  про  визнання  недійсними  актів  з  підстав,
зазначених у законодавстві.
 
Підставами  для  визнання акта недійсним є невідповідність  його
вимогам   чинного   законодавства  та/або   визначеній   законом
компетенції органу, який видав цей акт.
 
Суд в оскаржуваному рішенні в якості підстави визнання недійсним
спірного  рішення послався на ч. 10 ст. 59 Закону  України  “Про
місцеве самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        .
 
Відповідно  до частини 10 статті 59 Закону України “Про  місцеве
самоврядування  в  Україні”  ( 280/97-ВР  ) (280/97-ВР)
        ,  акти  органів  та
посадових   осіб  місцевого  самоврядування  з  мотивів   їхньої
невідповідності  Конституції  або  законам  України   визнаються
незаконними в судовому порядку.
 
Проте, судом в оскаржуваному рішенні не наведено жодної правової
норми,   якій  би  не  відповідало  спірне  рішення  виконавчого
комітету Коломийської міської ради.
 
Як   встановлено  судом  першої  інстанції,  оспорюване  рішення
виконавчого  комітету  Коломийської  міської  ради  №  149   від
16.05.1995р.    “Про   прийняття   на   баланс   міської    Ради
97-квартирного будинку № 298-а з вбудовано-прибудованими  пошти,
АТС   по   вул.   Мазепи”  було  прийнято  на   підставі   листа
агропромислової виробничо-комерційної фірми “Каскад”  за  №   90
від 20.03.95р., підписаного ген. директором Біленко А.Б. та гол.
бухгалтером Бакай Л.І.
 
Передача вбудовано-прибудованих приміщень відбулась згідно  акту
прийому-передачі  відомчого  житлового  фонду  з  балансу   АВКФ
“Каскад”   на   баланс  міськжитлоуправління,   який   підписано
комісією, погоджено ген. директором АВКФ “Каскад” Біленком  А.Б.
та затверджено начальником УЖКГ Муращуком В.С.
 
Суд  першої інстанції, не володіючи спеціальними знаннями,  лише
на  підставі тверджень позивача та його посадових осіб встановив
факт  підписання вищезазначеного листа № 90 від 20.03.1995р.  та
акту  прийому-передачі  від імені АВКФ “Каскад”  неуповноваженою
особою, а саме заст. ген.директора Свірнюк В.М.
 
Ухвалою  від  15.03.2005р. суд залучив до участі  у  справі  гр.
Свірнюка В.М., зобов’язав його з'явитись до господарського  суду
Івано-Франківської обл. та надати письмові пояснення.
 
Проте,  не  дивлячись  на  те, що  гр.  Свірнюк  В.М.  у  судове
засідання 01.04.05р. не з'явився та письмові пояснення не надав,
суд  вирішив справу без з'ясування дійсних обставин справи, хоча
всі  сторони не заперечували проти розгляду справи понад  строк,
встановлений ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (а.с.138).
 
Відповідно   до   статті  4  Закону  України   „Про   власність”
( 697-12  ) (697-12)
        ,  власник  на свій розсуд володіє,  користується  і
розпоряджається належним йому майном.
 
Відповідно  до  частини  1  статті 29  Цивільного  кодексу  УРСР
( 1540-06  ) (1540-06)
          (що  діяв  під час прийняття  спірного  рішення),
юридична  особа набуває цивільних прав і бере на  себе  цивільні
обов'язки  через свої органи, що діють у межах прав, наданих  їм
за законом або статутом (положенням).
 
Суд першої інстанції не встановив належними засобами доказування
правомірність передачі спірного майна від юридичної  особи  АВКФ
“Каскад”  на  користь Коломийської міської ради та  повноваження
відповідних осіб, які підписали документи про передачу.
 
Відповідно   до   частини   першої  статті   84   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          у  мотивувальній
частині   рішення   вказуються  обставини  справи,   встановлені
господарським  судом;  причини  виникнення  спору;  докази,   на
підставі  яких  прийнято рішення; доводи, за якими господарський
суд відхилив клопотання і докази сторін.
 
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України
від  29.12.1976р.  № 11 “Про судове рішення”  ( v0011700-76  ) (v0011700-76)
        ,
обґрунтованим  визнається  рішення, в  якому  повно  відображені
обставини,  які мають значення для даної справи,  висновки  суду
про  встановлені  обставини  і правові  наслідки  є  вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними  доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
 
В  оскаржуваному  рішенні неповно відображені обставини  справи,
пов'язані  з правомочністю передачі спірних приміщень на  баланс
Коломийської  міської  ради, правомірністю прийняття  виконавчим
комітетом Коломийської міської ради оспорюваного рішення.
 
Суд  необґрунтовано  вийшов  за межі  позовних  вимог,  визнавши
недійсним  оспорюване  рішення виконавчого  комітету  в  частині
прийняття   на   баланс   міської  ради   вбудовано-прибудованих
приміщень в будинку № 298-а по вул. Мазепи, хоча позивач  просив
визнати   недійсним   лише  в  частині   прийняття   на   баланс
вбудовано-прибудованих приміщень загальною площею 211,39 кв.м.
 
Судова  колегія  дійшла  висновку, що рішення  від  15.04.2005р.
винесено  господарським  судом першої інстанції  без  дотримання
вимог  статей 32, 43 Господарського процесуального кодексу  щодо
всебічного,  повного  та  об’єктивного  розгляду  всіх  обставин
справи.
 
Відповідно  до  ч.  1  ст. 111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , підставами для скасування або зміни
рішення   місцевого  чи  апеляційного  господарського   суду   є
неправильне  застосування норм матеріального  чи  процесуального
права.
 
Відповідно    до   частини   2   статті   111-7   Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна  інстанція
не  має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що
не  були встановлені у рішенні або постанові господарського суду
чи  відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
 
Вищий господарський суд України не може прийняте нове рішення по
справі, оскільки для цього необхідно збирати нові докази.
 
За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню
як  незаконне та необґрунтоване, а справа –направленню на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
 
Під  час  нового  розгляду  справи  господарському  суду  першої
інстанції  необхідно  врахувати  викладене,  всебічно  і   повно
з’ясувати   та   перевірити  всі  фактичні   обставини   справи,
об’єктивно  оцінити докази, що мають юридичне  значення  для  її
розгляду і вирішення спору по суті.
 
Керуючись  статтями  111-5,  111-7, 111-9-111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Комунального підприємства по експлуатації житла
в м.  Коломия задовольнити частково.
 
Рішення  господарського  суду  Івано-Франківської  області   від
15.04.2005р. у справі №  А-2/122-15/390-16/383 скасувати.
 
Справу   передати  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Івано-Франківської області.
 
Головуючий        О.С.Удовиченко
 
Судді             І.Ю.Панова
 
                  О.В.Яценко