ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2005 Справа N 30-25/118-04-3706
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М., за участю представників сторін О. Нікішева (дов. від
5.10.05), А. Яковлевої (дов. від 12.04.05) та Н. Бойко (дов. від
23.02.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні
скарги представництва по управлінню комунальною власністю
Одеської міської ради та Одеської міської ради на рішення від
25.04.2005 року господарського суду Одеської області та
постанову від 15.06.2005 року Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 30-25/118-04-3706 за позовом
представництва по управлінню комунальною власністю Одеської
міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека
Гаєвського” і Управління охорони об’єктів культурної спадщини
Одеської облдержадміністрації, третя особа - Одеська міська
рада,
про визнання недійсним договору та звільнення приміщень,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 25.04.2005 року господарського суду Одеської
області (суддя Н.Рога), залишеним без змін постановою від
15.06.2005 року Одеського апеляційного господарського суду, в
позові відмовлено з мотивів недоведеності.
Представництво по управлінню комунальної власністю Одеської
міської ради та Одеська міська рада просять судові рішення
скасувати з підстав неправильного застосування господарськими
судами пункту 1 статті 203, пункту 1 статті 215 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, пункту 23 статті 5, пункту 1 статті
18 Закону України “Про охорону культурної спадщини” ( 1805-14 ) (1805-14)
,
пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про розмежування
державного майна України між загальнодержавною
(республіканською) власністю і власністю
адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)”,
підпункту 10 пункту 4 Положення про Управління охорони
культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації,
затвердженого розпорядженням від 22.08.1996 року № 539/А-96
Одеської обласної державної адміністрації, а також статей 43 і
105 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека Гаєвського”
проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні
просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступного.
До господарського суду подано позов про визнання недійсним
договору купівлі-продажу частини жилого будинку та звільнення
приміщення, і господарськими судами встановлено, що 28.12.2000
року між товариством з обмеженою відповідальністю “Аптека
Гаєвського” та Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини
Одеської облдержадміністрації було укладено договір за № 1-565
купівлі-продажу 127/1000 частини жилого будинку, розташованого
на вулиці Садова, 21 в м. Одесі. Спірний договір був укладений
між юридичними особами в особі їх керівників, які діяли в
інтересах юридичних осіб.
Господарські суди дійшли висновку про те, що спірне приміщення
не належить до комунальної власності територіальної громади
м. Одеси, оскільки дублікат реєстраційного посвідчення від
27.10.2000 року, який був виданий Одеським міським бюро
технічної інвентаризації, як і реєстраційне посвідчення, за
своєю правовою природою не є правовстановлюючими документами, а
отже належними доказами права власності на майно.
Рішення від 22.11.1948 року № 159 виконкому Водно-транспортної
районної Ради депутатів трудящих про реєстрацію приміщення також
не визнано належним доказом того, що майно на час укладання
спірного договору перебувало в комунальній власності міста.
“Будинок Гаєвського”, в якому знаходиться спірне приміщення,
включений до переліку об’єктів, які підлягають охороні як
пам’ятники містобудування та архітектури місцевого значення,
затвердженого рішенням від 27.12.1991 року № 580 виконавчого
комітету Одеської обласної ради. Рішенням від 12.05.1993 року
№ 449-ХХІ Одеської обласної ради нерухомі пам’ятники історії і
культури, у тому числі і спірне приміщення, були прийняті у
комунальну власність Одеської обласної ради.
Приморським районним судом м. Одеси при розгляді справі
№ 2-2395/2000 було встановлено, що приміщення знаходиться в
загальнодержавній власності, а також факт їх передачі Управлінню
об’єктів культурної спадщини Одеської державної адміністрації на
праві оперативного управління. Рішенням цього суду від
27.11.2000 року зобов’язано Одеське міське бюро технічної
інвентаризації видати відповідне реєстраційне посвідчення.
Зазначене судове рішення набуло законної сили і має
преюдиціальне значення для вирішення даного спору.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. З
матеріалів справи вбачається, що позивач не надав господарському
суду належних і достатніх доказів того, що спірні приміщення
були передані у комунальну власність територіальної громади
міста Одеси та були передані (закріплені) позивачу на праві
господарського відання чи праві оперативного управління.
За обставин недоведеності позивачем порушення умовами спірної
угоди його прав, а також за відсутності доказів права власності
на спірні приміщення, господарські суди дійшли правомірного
висновку про відмову в позові.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарськими судами на підставі
повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки
судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань
представництва по управлінню комунальної власністю Одеської
міської ради та Одеської міської ради надати перевагу їх доказам
над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тому судовою
колегією до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 25.04.2005 року господарського суду Одеської області
та постанову від 15.06.2005 року Одеського апеляційного
господарського суду у справі № 30-25/118-04-3706 залишити без
змін, а касаційні скарги Одеської міської ради та представництва
по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради без
задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій