ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2005 Справа N 25-15/89-04-2660
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства
“Укрспецобладнання”
наухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
19.07.2005р.
у справі № 25-15/89-04-2660
за позовом Державного підприємства “Укрспецобладнання”
до Військової частини № 3003 ВВ МВС України
про стягнення 10 136,90 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Муконін О.В. (довіреність № Ю-1/04-1232/25-812 від
13.12.04),
від відповідача: Васильєв А.С. (довіреність № 172 від 22.02.05),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.05.2005р.
(суддя Малярчук І.А.) у задоволені позову, в врахуванням зміни
його розміру, Державного підприємства “Укрспецобладнання” до
Військової частини № 3003 ВВ МВС України про стягнення 5199,78
грн. шкоди у вигляді вартості втрачених 20 футових контейнерів у
кількості 2 шт., 4937,12 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди,
відмовлено повністю за недоведеністю та неправомірністю
заявлених вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав до Одеського
апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, яка ухвалою
Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2005р.
(головуючий, суддя Сидоренко М.В., судді Таценко Н.Б., Савицький
Я.Ф.) залишена без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
у зв’язку з неподанням скаржником (позивачем)
витребуваних судом апеляційної інстанції доказів щодо набуття
та збереження майна (контейнерів) відповідачем за рахунок
позивача.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм
процесуального права, а саме ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
направити справу до Одеського апеляційного господарського суду.
За твердженням скаржника витребувані судом матеріали не були
необхідні для вирішення спору по суті. Доповідач: Палій В.М.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування норм матеріального та процесуального права при
ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений
договір про взаємне шефство і співробітництво № 2/СЛ/16 від
25.08.2000р., відповідно до якого позивач зобов’язався передати
відповідачу у тимчасове користування без права вивозу з
території Іллічівського Порту, без права передачі третім особами
3 (три) 20-ти фунтові контейнери для збереження господарського
інвентарю відповідача. Позивач свої зобов’язання виконав
належним чином, передавши у тимчасове користування відповідачу
три контейнери, що підтверджується актом приймання-передачі від
04.09.2000, який підписано уповноваженими представниками сторін
та скріплено печатками підприємств (а.с.7).
10.10.2003р. позивач звернувся до відповідача з листом –вимогою
№ ГП УСО/ОЕ/917 (а.с.8) про повернення переданих йому за актом
прийому-передачі від 04.09.2000р. трьох контейнерів. На
виконання цієї вимоги відповідач повернув 04.12.2003р. лише один
з трьох контейнерів. Інші два контейнери повернути виявилось
неможливим у зв’язку з їх відсутністю, про що відповідач листами
№ 912 від 28.10.2003р., № 945 від 07.11.2003р. та № 106 від
12.02.2004р. повідомив позивача.
Неповернення двох контейнерів стало підставою для звернення
позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення з
останнього шкоди у вигляді вартості втрачених контейнерів, а
також збитків у вигляді упущеної вигоди з посиланням на
ст.ст. 22, 1166, 1192, 1212, 1213 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, яким позивачу було
відмовлено у задоволенні позову, в апеляційному порядку, суд
апеляційної інстанції встановив, що під час розгляду даного
спору позивачем взагалі не були надані докази у підтвердження
його правової позиції щодо набуття та збереження відповідачем
трьох контейнерів саме без достатньої правової підстави –за
рахунок ДП “Укрспецобладнання», тоді як позовні вимоги базуються
безпосередньо на цій обставині.
За висновком суду апеляційної інстанції, саме доведення
обставини набуття, збереження майна (контейнерів) відповідачем
за рахунок відповідача повинно бути доведено позивачем у
відповідності до ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належними і
допустимими доказами.
У зв’язку з цим, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від
05.07.2005р. (а.с.129) зобов’язав позивача надати в засідання
апеляційної інстанції 19.07.2005р., зокрема, належні докази в
підтвердження його правової позиції щодо набуття та збереження
майна (контейнерів) відповідачем саме за рахунок позивача. При
цьому судом не було визнано витребувані документи такими, що
необхідні для вирішення спору.
Неподання позивачем витребуваних ухвалою апеляційного суду від
05.07.2005р. доказів стало підставою для залишення апеляційної
скарги позивача без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
з посиланням на те, що неподання цих доказів
позбавляє суд можливості розглянути апеляційну скаргу по суті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без
поважних причин не подав витребувані господарським судом
матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник
позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і
його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
Так, за змістом названої норми, підставою для залишення позову
без розгляду є сукупність наступних обставин:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про
це зазначено у відповідному процесуальному документі;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно
необхідні для вирішення спору;
- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого
представника в засідання господарського суду без поважних
причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд
зобов’язаний був з’ясувати причини невиконання його вимог
позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.
Між тим, залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції
причин неподання позивачем витребуваних судом доказів не
з’ясував, та не встановив, чи дійсно витребувані докази були
необхідні для вирішення спору і їх неподання перешкоджало
розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції не дав оцінки доводам позивача
відносно відсутності витребуваних судом доказів та наявності у
матеріалах справи необхідних доказів, на яких ґрунтується даний
позов, а саме укладений між сторонами договір про взаємне
шефство та співробітництво № 2/СЛ/16 від 25.08.2000р. та акт
приймання-передачі № 040900/01 від 04.09.2000р., згідно яких
відповідач фактично отримав спірне майно у безоплатне
користування.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про
залишення апеляційної скарги ДП “Укрспецобладнання” без розгляду
не можна визнати законним, обґрунтованим та таким, що відповідає
нормам процесуального справа. У зв’язку з цим оскаржувана
ухвала суду апеляційної інстанції, якою суб’єкта оскарження
фактично було обмежено у здійсненні прав, передбачених пунктом 8
частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(щодо
забезпечення апеляційного оскарження рішення) підлягає
скасуванню з передачею справи до Одеського апеляційного
господарського суду для розгляду апеляційної скарги ДП
“Укрспецобладнання” по суті.
Порушені скаржником у касаційній скарзі інші питання, колегія
суддів вважає такими, що мають важливе і суттєве значення для
розгляду даної справи по суті заявлених вимог, але їх вирішення
виходиться за межі повноважень касаційної інстанції з огляду на
приписи ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства “Укрспецобладнання”
задовольнити.
2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
19.07.2005р. у справі № 25-15/89-04-2660 скасувати.
3. Справу направити до Одеського апеляційного господарського
суду для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства
“Укрспецобладнання” по суті.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій