ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2005 Справа N 23/245б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченко О.С.
суддів: Панової І.Ю.
Яценко О.В.
розглянувши касаційну Закритого акціонерного товариства
скаргу “Укрнафтогазтехнологія”
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 15.06.2005
у справі № 23/245-б
господарського суду міста Києва
за заявою ДП НАК “Надра України”
“Полтаванафтогазгеологія”
До Закритого акціонерного товариства
“Укрнафтогазтехнологія”
Про визнання банкрутом
розпорядник майна Лахтарін І.А.
за участю представників:
ЗАТ “Укрнафтогазтехнологія” - Мичка С.В.
Ужакін Ю.А.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва –Кирієнко Л.М.
ДП “Миргороднафтогазрозвідка” - Корбут А.В.
ДК “Укргазвидобування” - Головко А.Б.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою попереднього засідання у справі № 23/245-б від
28.02.2005 року затверджений реєстр вимог кредиторів боржника
ЗАТ “Укрнафтогазтехнологія” на суму 767725,52 грн. Вимоги
конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку,
встановленого для її подання, або не заявлені взагалі –не
розглядаються і вважаються погашеними, зазначений строк є
граничним і поновленню не підлягає.
Додатковою ухвалою у справі № 23/245-б від 03.03.2005 року
(суддя Демидова А.М.), керуючись ст.ст. 86,88 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд доповнив резолютивну частину
ухвалу попереднего засідання по справі № 23/245б від 28.02.2005
року пунктом 4 наступного замісту: “Визнати кредиторами по
справі № 23/245б: - Дочірнє підприємство Національної
акціонерної компанії “Надра України” “Полтаванафтогазгеологія“на
суму 767725,52 грн., - ДП НАК “Надра України
“Миргороднафтогазрозвідка“на суму 1922117,21 грн., - Управління
Пенсійного фонду України Жовтневого району м. Полтава на суму
8423,39 грн., - Подільську міжрайонну виконавчу дирекцію
Київського міського відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності на суму 10352,66 грн.,- ДК
“Укргазвидобування“НАК “Нафтогаз України“в особі філії
Газопромислового управління “Полтавагазвидобування“на суму
5239683,16 грн.,- Управління Пенсійного фонду України в
Шевченківському районі міста Києва на суму 17654,70 грн.
Додатковою Ухвалою від 19.04.2005 року у справі № 23/245-б
господарський суд доповнив резолютивну частину ухвали по справі
№ 23/245-б від 01.03.2005 року текстом наступного змісту “ДПІ у
Шевченківському районі м. Києва на суму 974 238,59 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
15.06.2005 року у справі № 23/245-б (Колегія суддів: Коваленко
В.М., Вербицька О.В., Малетич М.М.) ухвалу попереднього
засідання господарського суду м. Києва від 28.10.2005 року та
додаткові ухвали господарського суду м. Києва від 03.03.2005
року та від 19.04.2005 року у справі № 23/245б скасовано
повністю. Справу № 23/245б передано на розгляд господарського
суду м. Києва на стадію попереднього засідання.
Не погоджуючись з Постановою Київського апеляційного
господарського суду боржник звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, згідно якої просив змінити
постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.06.2005 року у справі № 23/245-б, ухвалу господарського суду
міста Києва від 28.02.2005 року у справі № 23/245-б залишити без
змін, в решті постанову Київського апеляційного господарського
суду від 15.06.05 у справі № 23/245б залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що вихід суду апеляційної
інстанції за межі встановленої законом компетенції є істотним
порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарськго суду України, перевіривши
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин
справи, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає,
виходячи з наступного:
- ухвалою господарського суду м. Києва від 11.05.2004 року було
порушено провадження у справі № 23\245-б про банкрутство
закритого акціонерного товариства “Укрнафтогазтехнологія” за
заявою дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії
“Надра України” “Полтаванафтогазгеологія”.
Розпорядник майна Товариства - арбітражний керуючий Лахтарін
І.А. звернувся до господарського суду м. Києва із заявою
№ 4\02-2005 від 18.02.2005 року, в якій зазначив про виконання
ухвал у даній справі, надав відомості щодо кредиторів Боржника
та розміру заявлених та визнаних кредиторських вимог до
Товариства, а також просив визнати Компанію кредитором із
відповідними вимогами згідно поданого реєстру вимог кредиторів
Товариства
Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від
28.02.2005 року затверджений реєстр вимог кредиторів на загальну
суму 767 725 грн. 52 коп. та визначено, що вимоги конкурсних
кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого
для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і
вважаються погашеними.
Додатковою ухвалою господарського суду м. Києва від 03.03.2005
року була доповнена резолютивна частина ухвали попереднього
засідання від 28.02.2005 року у даній справі та додатково
визнані кредитори до Боржника із відповідними сумами вимог.
Також, розпорядника майна Товариства зобов'язано повідомити
кредиторів про місце та час проведення зборів кредиторів та
внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.
Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при
винесенні ухвали попереднього засідання від 28.02.2005 року
місцевим судом не було зазначено, яких саме юридичних осіб суд
визнає кредиторами по справі № 23/245-б. При цьому, місцевий суд
керувався нормами ст. 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
Додатковою ухвалою від 19.04.2005 року доповнено резолютивну
частину ухвали у даній справі від 01.03.2005 року щодо визнання
вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі
м. Києва на суму 974 238 грн. 59 коп. та розпорядника майна
Товариства зобов'язано внести відповідні зміни до реєстру вимог
кредиторів
Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим,, що при
винесенні додаткової ухвали від 01.03.2005 року місцевим судом
помилково в резолютивній частині не зазначив кредитором Боржника
Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва
на суму 974 238 грн. 59 коп. на підставі ст. 14 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
Суд апеляційної інстанції правомірне встановив, що висновки суду
першої інстанції, викладені в оскаржуваних додаткових ухвалах та
в ухвалі попереднього засідання від 28.02.2005 року слід визнати
як такими, що зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають
значення для справи, з невідповідністю висновків викладених в
ухвалах місцевого господарського суду, обставинам справи, та з
порушенням норм матеріального права, а справу розглянуто
господарським судом за відсутністю сторін у справі - ініціюючого
кредитора, Боржника та інших кредиторів Боржника, не
повідомлених належним чином про місце засідання суду.
Згідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди
розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,
передбаченому цим Кодексом ( 1798-12 ) (1798-12)
, з урахуванням
особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони мають,
зокрема, право брати участь в господарських засіданнях, заявляти
клопотання, брати участь у дослідженні доказів, наводити свої
доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового
процесу.
Згідно п. 1 ст. 88 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд має
право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому
процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення,
ухвалу, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в
засіданні господарського суду, не прийнято рішення.
Пунктом 1 ст. 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
встановлено, що конкурсні
кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження
у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня
опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про
порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані
подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до
боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до п. З означеної статті боржник разом з
розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог
(вимог конкурсних кредитор) повністю або частково визнає їх або
відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що
розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський
суд.
Колегія суддів Вищого господарського суду України згодна з
висновками суду апеляційної інстанції про те, що пунктом 4
ст. 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
встановлено, що заяви з вимогами
конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи
інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення
ухвали про затвердження реєстру вимог. За наслідками розгляду
зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє
(повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Частиною 1 ст. 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
визначено, що попереднє
засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох
місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про
попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші
учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими
відповідно до цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
у попередньому засіданні
господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги
кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були
включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За
результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій
зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які
включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та
призначається дата проведення зборів кредиторів.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в порушення
вищеозначених норм діючого законодавства суд першої інстанції
розглянув та затвердив реєстр вимог кредиторів Боржника без
розгляду та врахування кредиторських вимог конкурсних кредиторів
Боржника, що подали у даній справі відповідні заяви, а також
провів попереднє засідання суду, за результатами якого затвердив
реєстр вимог кредиторів Товариства, за відсутністю таких
кредиторів, не повідомлених належним чином, та з порушенням
порядку здійснення такого розгляду.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що V конкурсними
кредиторами у даній справі заяви із вимогами до Товариства, які
згідно додаткових увал були визнані місцевим судом, були подані
до проведення 28.02.2005 року попереднього засідання у даній
справі. Між тим, у матеріалах даної справи відсутні докази
повідомлення належним чином згаданих конкурсних кредиторів про
час та місце проведення попереднього засідання у даній справі,
та відповідно, про час та місце розгляду заявлених до Товариства
кредиторських вимог, оскільки ухвала від 26.01.2005 року (т. З
л.с. 19-20), якою був призначений розгляд даної справи у судове
засіданні на 28.02.2005 року, була направлена лише Ініціюючому
кредитору, Боржнику та арбітражному керуючому.
З тексту ухвали від 28.02.2005 року вбачається, що у вказаному
попередньому засіданні судом першої інстанції заявлені
кредиторами до Боржника вимоги не розглядались, розпорядником
майна Товариства поданий реєстр кредиторів в складі одного
кредитора - Компанії із вимогами у сумі 767 725 грн. 52 коп. ,
який і був розглянутий місцевим судом.
Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що
неправомірним є застосування при прийнятті додаткових ухвал
господарським судом положень ст. 88 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, як
таких, що фактично прийняті згідно означеної статті за
результатами попереднього судового засідання від 28.02.2005
року, оскільки згідно ст. 88 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
додаткова
ухвала може бути прийнята у разі розгляду у судовому засіданні
певної вимоги але за відсутністю прийнятого рішення за цією
вимогою.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в реєстрі вимог
кредиторів боржника була вказана у якості кредитора лише одна
юридична особа - Компанія, яка і була визнана кредитором в
ухвалі від 28.02.2005 року, тоді як будь-яких інших юридичних
осіб, визнаних кредиторами Боржника згідно додаткових ухвал, у
вказаному реєстрі зазначено не було.
Суд апеляційної інстанції обгрунтовано встановив, що у
засіданнях, у яких були прийняті додаткові ухвали, фактично був
здійснений розгляд вимог конкурсних кредиторів, що звернулись із
відповідними заявами у даній справі, та за результатами такого
розгляду означені вимоги були визнані до Боржника у відповідних
сумах. Між тим, в означених додаткових ухвалах прямо зазначено,
що у засідання, у яких вони були прийняті, представники сторін
“не викликались”, тобто розгляд та визнання вимог згаданих
конкурсних кредиторів був здійснений також з порушенням вимог та
порядку, передбаченого ст.ст. 14, 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Розпорядником майна Боржника та Боржником не був здійснений
розгляд заявлених вимог конкурсних кредиторів по суті.
В порушення ст.ст. 4-4, 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст.ст. 1,
14, 15 Закону ухвала попереднього засідання від 28.02.2005 року
була прийнята за відсутністю уповноважених представників
означених кредиторів Боржника, а додаткові ухвали - за
відсутністю будь-якої сторони у даній справі, не повідомлених
належним чином про місце та час засідань суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
доводи заявника касаційної скарги не можуть бути прийняті до
уваги в зв”язку з наступним:
Відповідно до вимог п. 2 ст. 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
у
попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог
кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення
боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру
вимог кредиторів.
За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в
який зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які
включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та
призначається дата проведення зборів кредиторів.
Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом
вимоги кредиторів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
ухвала попереднього засідання виноситься за результатами
розгляду усіх вимог кредиторів боржника.
Фактично, ухвала господарського суду за результатами
попереднього засідання від 28.02.2005 року та наступні додаткові
ухвали господарського суду взаємопов’язані та породжують
однакові процесуальні наслідки.
В судовому засіданні 28.02.2005 року господарський суд,
порушивши вимоги ст. . 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, фактично, при
наявності заяв інших кредиторів, не розглянув грошові вимоги до
боржника у повному обсязі, без виклику сторін, в ухвалах від
03.03.2005 року та 19.04.2005 року, які за змістом ст. .88 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
,не є додатковими, визнав кредиторами
боржника інших юридичних осіб, в зв’язку з чим суд апеляційної
інстанції правомірне, керуючись ст. .101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, скасував взаємопов’язані ухвали попереднього
засідання від 28.02.2005 року та ухвали від
03.03.2005,19.04.2005 року.
Крім того, в даному випадку, ухвала попереднього засідання від
28.02.2005 року стосується майнових прав та обов’язків інших
кредиторів, крім ініціюючого кредитора, в зв’язку з чим підлягає
оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Укрнафтогазтехнологія” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.06.2005 у справі № 23/245-б залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко