8/225 Про стягнення 82554,41 грн. - Текст документа

Відкрите акціонерне товариство Енергетична компанія “Миколаївобленерго” звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Племзавод ім. Шмідта” 82554,41 грн. за порушення правил користування електричною енергією.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.02.05 (суддя Гриньова Т.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого-судді Колоколова С.І., Разюк Г.П. , Петрова М.С.) від 06.09.05, Відкритому акціонерному товариству Енергетична компанія “Миколаївобленерго” відмовлено у задоволені позовних вимог щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Племзавод ім. Шмідта” заборгованості за актами про порушення правил користування електричною енергією у сумі 82554,41 грн.

Судові акти мотивовані тим, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а акти про порушення не можуть бути доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , оскільки друга сторона лише ознайомлена з ними під розписку, що не може свідчити про те, що дані акти є погодженими. Крім того, позивачем безпідставно та в порушення п 7.30 ПКЕЕ складено акти про порушення ПКЕЕ, оскільки ним не доведено та у цих актах відсутні причини не проходження потужності через трансформатор струму та причинний зв’язок між діями споживача та наслідками у вигляді непроходження потужності через трансформатор струму.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, Відкрите акціонерне товариство Енергетична компанія “Миколаївобленерго” звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати попередні судові акти та прийняти нове рішення, яким стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Племзавод ім. Шмідта” 13707,88 грн. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій були прийняті рішення з порушенням матеріального права, оскільки порушення зазначені в даних актах, спричинені саме діями споживача, які направлені на безоблікове користування електроенергією.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.97 між сторонами був укладений договір № 123 на користування електричною енергією, згідно якого позивач зобов’язувався надавати електричну енергію, а відповідач - своєчасно оплачувати надану електричну енергію. При виконанні умов цього договору, а також, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язувалися керуватися “Правилами користування електричною енергією” (ПКЕЕ) та відповідними главами “Правил обладнання електроустановок” (ПОЕ). Протягом.05.–жовтня 2003 року на об’єктах відповідача було здійснено кілька перевірок з питань додержання відповідачем ПКЕЕ, ПОЕ, за підсумками яких було складено акти від 28.05.03 №№ 010662, 010664, 010665, від 06.08.03 № 005417 та від 14.10.03 № 005446. Актами встановлено відсутність клемної кришки на електролічиьнику активної та реактивної енергії; непроходження електричної потужності через трансформатор струму на електролічильник; відсутність пломби електропостачальної організації; фальсифікація пломб держстандарту. За фактами зазначеним порушень відповідачу було донараховано 82554,41 грн. й виставлено додаткові рахунки № 42/132 для оплати, які відповідачем сплачені не були.

28.05.03 року при здійснені представниками позивача перевірки об'єктів відповідача - МТФ було складено акт про порушення ПКЕЕ № 010662, згідно якого, виявлено відсутність клемної кришці на електролічильниках активної та реактивної електроенергії. За результатом розгляду цього акту комісія позивача, прийняла рішення про нарахування недооблікованої електроенергії на суму 63475,99 грн.

В той же день був складений акт про порушення ПКЕЕ № 010663, згідно якого виявлено непроходження потужності через трансформатор струму 50/5 на електролічильник, тобто споживання електричної енергії не враховувалось по фазі “А” та по фазі “С”. Всього до оплати, згідно цього акту № 010663 від 28.05.03 нараховано 1315,70 грн.

28.05.03 позивачем був складений також акт № 010664, який зафіксував непроходження потужності через трансформатор струму 100/5 на електролічильник, тобто споживання електричної енергії не враховувалось по фазі “А” (згорілий трансформатор струму 100/5). Всього до оплати, згідно цього акту нараховано 573,62 грн.

На підставі складеного акту про порушення ПКЕЕ № 010665 від 28.05.03, яким виявлено відсутність пломби ЕПО на клемнїй кришці приладу обліку електроенергії, нараховано до оплати 5370,54 грн. 06-08.03 року була здійснена перевірка об'єкту відповідача МТФ ТП-106 та було складено акт про порушення ПКЕЕ № 005417, згідно якого виявлено непроходження потужності через трансформатор струму 200/5 на електролічильник, тобто споживання електричної енергії не враховувалось по фазі “'А” та по фазі “С”. Всього до оплати, згідно акту № 005417 від 06.08.03 нараховано 11 328,53 грн.

Також позивачем 14.10.03 складено акт про порушення ПКЕЕ № 005446, яким зафіксована фальсифікація пломби Держстандарту на кожусі розрахункового приладу обліку електроенергії № 5167789. Всього до оплати, згідно акту № 005446 від 14.10.03 було нараховано 490,03 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за порушення відповідачем ПКЕЕ заявлена позивачем до стягнення складає 82 554,41 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди послалися на невідповідність вищезазначених актів приписам законодавства, і зазначили, що вони не можуть бути підставами для стягнення коштів з відповідача.

Втім, господарський суд касаційної інстанції вважає такі висновки передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до процедури оформлення взаємних претензій, регламентованої Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.97, сторонам, як постачальнику електричної енергії, так і споживачу, надано право скласти акт про порушення у випадках порушення однією з сторін договору норм цих правил або прав іншої сторони договору. Відповідно до п 7.32 цих правил, на підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяги недоврахованої електричної енергії і виписуються додаткові розрахункові документи для сплати.

Як в господарському суді апеляційної інстанції, так і у Вищому господарському суді України, позивач оскаржує рішення щодо відмови у стягненні 13707,88 грн. Втім, апеляційний господарський суд не визначив, заборгованість по яким актам відповідач вважає такою, що нарахована правомірно і підлягає стягненню з відповідача. А відтак, не перевірив правильність нарахування цієї суми, не дав оцінки посиланням відповідача на наявність з боку відповідача порушень Правил користування електричною енергією Правил обладнання електроустановок. Отже, рішення та постанова у справі не відповідають принципам повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду, закріплених в статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5 –111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” від 06.10.05 задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 17.02.05та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.05 у справі № 8/225 скасувати, справу № 8/225 направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.