Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючий суддя: Муравйов О.В.

судді: Полянський А.Г.

Фролова Г.М.

розглянула касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Гірничозбагачувальна фабрика “Краснолуцька” на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 06.09.05 у справі № 6/140 господарського суду Луганської області

за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”

До Закритого акціонерного товариства “Гірничозбагачувальна фабрика “Краснолуцька”

Про стягнення 11945 грн.

В засіданні взяли участь представники

- позивача:Чернов С.В. –дов. № 161-НЮ від 17.02.05; Сторожук Ю.В. –дов. № 419-НЮ від 05.09.05;

- відповідача: Антонець Л.С. –дов. від 07.05.04,

Відводів складу колегії суддів не заявлено.

За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , у судовому засіданні 10.11.05 було оголошено перерву до 24.11.05 для виготовлення та оголошення вступної та резолютивної частин постанови Вищого господарського суду України.

Як свідчать матеріали справи, Державне територіально-галузеве об’єднання “Південно-Західна залізниця” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Гірничозбагачувальна фабрика “Краснолуцька” з позовом про стягнення з відповідача штрафу в сумі 11945 грн. за неправильне зазначення відомостей в накладній.

Рішенням від 26.07.05р. Господарського суду Луганської області (суддя Зюбанова Н.М.) позовні вимоги задоволені повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 11945 грн. штрафу та 237, 45 грн. судових витрат.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.09.05р. (головуючий суддя Семендяєва І.В., судді Бородіна Л.І., Парамонова Т.Ф.), апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Гірничозбагачувальна фабрика “Краснолуцька” залишена без задоволення, а рішення місцевого господарського суду –без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Закрите акціонерне товариство “Гірничозбагачувальна фабрика “Краснолуцька” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційною інстанцією під час прийняття постанови норм матеріального права, отже, просить рішення Господарського суду Луганської області від 26.07.05 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 06.09.05 скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову позивачу в позові повністю. Відзив на касаційну скаргу на час судового засідання як 10.11.05, так і 24.11.05, позивачем Вищому господарському суду України наданий не був, що, згідно положень статті 111-2 ГПК України (1798-12) , не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування судових рішень попередніх інстанцій з огляду на таке.

Так, як встановлено попередніми судовими інстанціями, під час слідування вагону з вугіллям № 60358256 за залізничною накладною № 51162918 маршрутом від ст. Красний Луч Донецької залізниці до ст. Волочиськ Південно-Західної залізниці на ст. Волочиськ залізницею було здійснено контрольне пе реважування зазначеного вагону.

За результатами переважування вантажу на 150-тоних вагах, справний стан яких підтверджений технічним паспортом № 4027, було встановлено наступне:

Відправником Закритим акціонерним товариством Горно-збагачувальною фабрикою “Краснолуцька”, тобто відповідачем у справі, у вагоні № 60358256 було зазначено ма су “нетто” вантажу - 70000 кг, вага тари з брусу 24000 кг. Після переважування ванта жу, результати якого засвідчені належно складеним комерційним актом АР № 273083/1 від 27.09.04, маса вантажу “брутто” складає - 959000 кг, тара з брусу -24000 кг, маса “нетто” - 719000 кг, що більше ніж зазначено у провізних документах на 1900 кг та є також перевищенням вантажопідйомності вагону.

Вартість провозу вугілля у зазначеному вагоні складає 2389 грн. 00 коп.

Надлишок вантажу у кількості 1900 кг вугілля був станцією Волочиськ зданий на відповідальне зберігання ДП “Волочиськ-цукор, що підтверджено відповідною охо ронною розпискою за листом від 27.09.04 № 1.

Отже, господарські суди попередніх судових інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що оформлений позивачем комерційний акт АР № 273083/1, підпи саний особами, попередженими про відповідальність за підписання акту, що містить дані, які не відповідають дійсності, є належним доказом факту неправильного зазна чення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України (457-98-п) та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644 (z0863-00) .

Як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції цілком вірно послались на статтю 33 ГПК України (1798-12) , відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 6 Статуту залізниць України (457-98-п) встановлено, що основним перевізним документом, який супроводжує вантаж на всьому шляху проходження є накладна. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідачем на адресу ДП „Волочиськ-цукор” було відправлено відповідно до накладної № 51162918 від 22.09.2004 р. у вагоні № 60358256 вугілля Донецький антрацит сорту АКО маса брутто 94000 кг, тара - 24000 кг, нетто -70000 кг. Вказаний вантаж було передано перевізнику - станція Красний Луч Донецької залізниці.

Згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затвердженого наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644 (z0863-00) (далі - наказ № 644 (z0863-00) ) на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. У розділі другому наказу № 644 (z0863-00) визначено порядок заповнення комплекту перевізних документів вантажовідправником.

Вантажовідправник відповідно до п. 2.1 наказу № 644 (z0863-00) заповнює таку графу накладної, як „Маса вантажу в кг, визначена відправником”, де вказується маса вантажу у кілограмах. Згідно з цими вимогами відповідачем було заповнено всі необхідні графи у накладній № 51162918 від 22.09.2004 p., у тому числі й визначено масу вантажу: брутто - 94000 кг, тара - 24000 кг, нетто -70000 кг. Цю графу відповідач, як вантажовідправник заповнив самостійно і всі дані в ній вказані правильно, що підтверджується наступним.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць України (457-98-п) , залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.

Суд першої інстанції відхилив заперечення відповідача, оскільки у накладній № 51162918 відсутні відповідні відмітки залізниці у графі “Маса вантажу в кг, визначена залізницею”, як передбачено п. 3.4 Правил оформлення перевізних документів” (z0863-00) та у графі “Представник залізниці”, які б свідчили про про ведення контрольного переважування вантажу у спірному вагоні за участю залізниці.

Відповідач в касаційній скарзі стверджує, що, оскільки саме він є навантажувачем вагонів, місцевим та апеляційним господарськими судами невірно застосований п. 3.4 Правил оформлення перевізних документів”, (z0863-00) так як заповнення граф “Маса вантажу в кг, визначена залізницею”, “Представник залізниці” здійснюється лише при навантаженні вагонів безпосередньо залізницею. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що навантажувачем вагонів був відповідач.

До того ж, господарські суди попередніх судових інстанцій не надали відповідної оцінки наявним в матеріалах справи (а.с. 28, 29) документам.

З наявного в матеріалах справи витягу з книги ГУ_78 за 22.09.2004 р., наданої станцією Красний Луч Донецької залізниці, вбачається, що вагон № 60358256 22.09.2004 р. пройшов контрольне перевантаження на станції Красний Луч Донецької залізниці. Згідно виписки з книги ГУ-78 вага вантажу в цьому вагоні склала 70000 кг. Оригінал книги ГУ-78 надавався суду першої інстанції, проте, відповідних висновків щодо оцінки цих доказів ані в рішенні місцевого господарського суду, ані в постанові апеляційної інстанції господарськими судами не наведено.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в судових рішеннях попередніх судових інстанції недостатньо повно викладені обставини справи. Крім того, в мотивувальній частині рішення місцевого господарського суду, суд першої інстанції, відхиляючи ті чи інші доводи сторін, чи спростовуючи подані стороною докази, не навів обґрунтування і тих доведених фактичних обставин, з огляду на які ці доводи та докази не взято до уваги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова від 06.09.05 Луганського апеляційного господарського суду та рішення від 26.07.05 Господарського суду Луганської області прийняті за умови неповного з’ясування обставин справи, та з невірним застосуванням норм матеріального права, у зв’язку з чим підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що при новому розгляді Господарському суду Луганської області необхідно усунути протиріччя в доказах, зокрема, дати оцінку розбіжностям, викладених в комерційному акті АР № 273083/1 та витягу з книги ГУ_78 за 22.09.04р. щодо контрольного переважування, в разі необхідності відібрати пояснення у посадових осіб в судовому засіданні в порядку статті 30 ГПК України (1798-12) , з тим, щоб обґрунтовано встановити всі обставини справи та дати їм належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Гірничозбагачувальна фабрика “Краснолуцька” від 05.10.05 № 484 задовольнити частково.

Рішення від 26.07.05 Господарського суду Луганської області та постанову від 06.09.05 Луганського апеляційного господарського суду у справі № 6/140 Господарського суду Луганської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.