Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дерепи В.І.

суддів Грека Б.М.

Стратієнко Л.В.

з участю представників:

позивача: Дубей Є.В.

відповідача: Павлов О.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні закритого акціонерного товариства

касаційну скаргу “Агрофірма “Родина”

на рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2005 р.

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р.

у справі № 5/126-05-3192

за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія

“Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж Тарутинського району електричних мереж

До закритого акціонерного товариства “Агрофірма “Родина”

про стягнення 31 687,33 грн.

В С Т А Н О В И В:

У березні позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 31 687,33 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у листопаді 2004 р., обчисленої у п’ятикратному розмірі вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії у листопаді 2004 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2005 р. (суддя Могил С.К.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р. (головуючий –Колоколов С.І., судді –Разюк Г.П. , Петров М.С.), позов задоволено. Стягнуто з ЗАТ “Агрофірма “Родина” на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж Тарутинського району електричних мереж 31 687,33 грн. за перевищення договірної величини та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 19.08.2004 р. між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 120 з додатками, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 5 додатку № 5 до договору остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, інші передбачені платежі здійснюються споживачем самостійно протягом 5 днів після виписки рахунку.

Додатком до договору “Обсяги постачання електричної енергії № 34/41/0120-235” від 24.09.2004 р. визначено договірну величину споживання відповідачем електроенергії в листопаді 2004 р. в обсязі 28 000 кВт/год.

Згідно акту відповідача про обсяги спожитої електроенергії ним було спожито в листопаді 2004 р. 33 313 кВт/год електроенергії, тобто на 5 313 кВт/год більше договірної величини.

24.11.2004 р. ним було отримано рахунок позивача на оплату спожитої електроенергії в сумі 9 506,18 грн., проте в порушення умов договору відповідач сплатив вказану суму не до 01.12.2004 р., а 08.12.2004 р., у зв’язку з чим позивач на підставі п. 5.3 Правил користування електричною енергією (надалі Правила), п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам (надалі Порядок) та п. 5.2 договору за підсумками розрахункового періоду скоригував відповідачу договірну (граничну) величину споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої за розрахунковий період (грудень 2004 р.), тобто до 0 кВт/год та на підставі ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (575/97-ВР) , п. 4.2.2 договору, п. 7.26 Правил та п. 13 Порядку нарахував відповідачу до сплати п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної (скоригованої) величини споживання електричної енергії у розмірі 31 687,33 грн.

Задовольняючи позов та стягуючи п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії у сумі 31 687,33 грн., суд в порушення вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) не дав належної оцінки тому факту, що позивач скоригував договірну величину споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої і на підставі проведеного коригування договірної величини підвищив плату за понаддоговірне споживання електричної енергії у зв’язку з простроченням відповідачем оплати спожитої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.2.1 укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 –2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком “Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” фактично намагається застосувати до відповідача іншу, ніж пеня, санкцію за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

Зазначеним обставинам не дав належної юридичної оцінки і апеляційний господарський суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в даній справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, більш ретельно з’ясувати обставини, що мають значення для справи, зокрема, обсяг понаддоговірного споживання електричної енергії у листопаді 2004 р., з урахуванням того, що додатком до договору було встановлено величину споживання у обсязі 28 000 кВт/год, а фактично спожито - 33 313 кВт/год, та суму п’ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії в цей період і вирішити спір відповідно до вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Агрофірма “Родина” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р. у справі за № 5/126-05-3192 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.