ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
24.11.2005
Справа N 4/182ПН-05
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ходаківська І.П.
судді Савенко Г.В.
Плюшко І.А.
розглянув
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон
на рішення від 25.06.2005р. господарського суду
Херсонської області
у справі № 4/182-пн-05
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон
До Приватного малого підприємства “Рікса”,
м. Херсон
Про повернення майна та стягнення 8653 грн.54коп.
За участю представників сторін:
позивача – Прокопенко Я.Ю., за довіреністю
відповідача –Салівонський О.М., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 25.06.2005р. господарського суду Херсонської області у справі № 4/182-пн-05 відмовлено в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон до Приватного малого підприємства “Рікса”, м. Херсон про повернення майна та стягнення 8653 грн.54 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”, м. Херсон звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 25.06.2005р. господарського суду Херсонської області у справі № 4/182-пн-05, а позовні вимоги задовольнити повністю.
Згідно розпорядження від 24.11.2005р. Заступника Голови Вищого господарського суду України, у зв’язку з відпусткою судді Першикова Є.В. для перегляду в касаційному порядку справ № 26/153-9/169, № 6/190, № 4/182пн-05, призначених до розгляду на 24.11.2005р. колегією суддів у складі: головуючого –Першикова Є.В. суддів –Савенко Г.В., Ходаківської І.П. , утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий – Ходаківська І.П. , судді –СавенкоГ.В., Плюшко І.А.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 1358, згідно з яким в користування відповідача на умовах оренди передані нежилі приміщення площею 71 кв.м, розміщені в будинку № 141 по вул. І.Кулика в м. Херсоні. Строк оренди відповідно до п. 7.1 сторони погодили до 15.09.2004року та зазначили пунктом 7.5 договору, що в разу відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на один рік і на тих же умовах, які були передбачені цим договором. Таких заяв від сторін не поступало. Таким чином строк дії договору не скінчився і він є чинним на момент розгляду спору.
Відповідно до пункту 5.1 договору відповідач зобов'язався сплачувати орендні платежі за користування майном із розрахунку 8 грн. 24коп. за 1 кв.м. В місяць орендна плата становить з ПДВ 585грн.04коп. без експлуатаційних витрат при умові передплати за квартал. Цим же пунктом зазначено, що якщо орендна плата буде перераховуватися щомісячно, вартість оренди за 1 кв.м. становитиме 10грн.00коп. , а орендна плата в місяць з урахуванням ПДВ становитиме 710грн.00коп В пункті 5.1 договору b3d 15.09.2003року, що орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно або щоквартально не пізніше 1 числа наступного місяця.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що орендну плату за період з 01.01.2004року по 31.01.2005року відповідач не сплатив, тому відповідно до ст. 782 ЦК України (435-15)
йому надіслано вимогу про відмову від договору у зв'язку з чим позивач просить стягнути борг в сумі 8653грн.54коп. та повернути об'єкт оренди.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 111-7 ГПК України (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України (435-15)
наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення майна, якщо наймач не вносить плати за користування ним протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору і наймодавець вправі вимагати повернення майна. Право на відмову від договору виникає у наймодавця після настання строку внесення орендної плати за користування майном за третій місяць.
Разом з цим, чинне законодавство, а саме пункт 1 частини 3 ст. 776 ЦК України (435-15)
передбачає, що якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту. Обов'язок проведення капітального ремонту об'єкту оренди відповідно до ч. 2 ст. 776 ЦК України (435-15)
покладено на позивача за його рахунок, оскільки інше договором не передбачено.
Як встановлено місцевим судом, після укладення договору оренди відповідач за згодою позивача відповідно до пункту 4.2.2 договору оренди здійснив поліпшення орендованого майна, які підпадають в тому числі і під ознаки капітального ремонту. Вартість зазначених поліпшень за кошторисною документацією становить 51 182 грн. 00 коп. Здійснені відповідачем поліпшення орендованого майна є дійсними, що підтверджується наданими ним в засідання суду товарними накладними, податковими накладними та jbhr`mv3lh до прибуткових касових ордерів.
Частиною 3 статті 778 ЦК України (435-15)
передбачено, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Як встановлено судом, позивач погодився із кошторисною документацією на ремонт приміщень по вул. І.Кулика № 141, про що свідчить підпис на кошторисній документації голови правління ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат” Рибачок С.А.
Таким чином, враховуючи зарахування вартості проведених поліпшень майна в рахунок орендної плати, оскільки їх вартість значно вища ніж заборгованість по орендній платі, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що правові підстави для стягнення 8653 грн.54коп. та звільнення орендованого майна відсутні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для його зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Херсонський бавовняний комбінат” залишити без задоволення.
Рішення від 25.06.2005р. господарського суду Херсонської області у справі № 4/182-пн-05 залишити без змін.