Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дерепи В.І.

суддів Грека Б.М.

Стратієнко Л.В.

з участю представників:

позивача: Пахомов М.В.

відповідача: Рижий В.Ф.

розглянувши у відкритому товариства з обмеженою

судовому засіданні відповідальністю “Фірма “Днестр” касаційну скаргу

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.06.2005 р.

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р.

у справі № 4/140

за позовом закритого акціонерного товариства “Молдавська ГРЕС”

До товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Днестр”

про зобов’язання повернути вклад до статутного фонду –цілісний майновий комплекс пансіонату “Днестр” вартістю 270 000 грн.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про зобов’язання відповідача повернути в натурі вклад до статутного фонду ТОВ “Днестр” - цілісний майновий комплекс пансіонату “Днестр” вартістю 270 000 грн. у зв’язку з виключенням 18.12.2004 р. ЗАТ “Молдавська ГРЕС” зі складу учасників товариства, посилаючись на те, що вказане майно є іноземною інвестицією і підлягає поверненню відповідно до ст. 11 Закону України “Про режим іноземного інвестування” (93/96-ВР) .

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.06.2005 р. (суддя Т.М. Дубова), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р. (головуючий - Шевченко В.В., судді –Бєляновський В.В., Мирошниченко М.А.), позов задоволено. Зобов’язано ТОВ “Фірма “Днестр” повернути ЗАТ “Молдавська ГРЕС” цілісний майновий комплекс пансіонату “Днестр”, внесений в статутний фонд відповідача ТОВ “Фірма “Днестр” вартістю 270 000 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 27.08.2000 р. позивач був прийнятий до складу учасників ТОВ “Фірма “Днестр” з часткою у статутному фонді у розмірі 30%. Вклад до статутного фонду зроблений позивачем у вигляді цілісного майнового комплексу пансіонату “Днестр” вартістю 270 000 грн., що зареєстрований управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Миколаївської облдержадміністрації 29.11.2000 р. за № 1348-3-1-129 як іноземна інвестиція.

Рішенням загальних зборів ТОВ “Фірма “Днестр” від 18.12.2004 р., в яких взяли участь учасники ТОВ “Фірма “Днестр” Радська О.В. І Радський Є.В., які володіють в сукупності 70% відсотками голосів учасників товариства, позивача на підставі ст. 64 Закону України “Про господарські товариства” (1576-12) у зв’язку з тим, що він не приймає участі в загальних зборах учасників товариства, чим перешкоджає товариству в досягненні його цілей, було виключено зі складу ТОВ “Фірма “Днестр” та вирішено повернути його частку у розмірі 30%, включаючи суму інвестиції в грошовому еквіваленті.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про режим іноземного інвестування” (93/96-ВР) в разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.

Задовольняючи позов та зобов’язуючи відповідача повернути позивачу його вклад до статутного фонду в натуральній формі, суд правильно виходив з того, вказана норма закону саме інвестору надає право вибору форми повернення власних інвестицій, а правила ст. 54 Закону України “Про господарські товариства“ (1576-12) про повернення вкладу учасника товариства у натуральній формі лише за згодою товариства не можуть бути застосовані, оскільки ст. 11 Закону України “Про режим іноземного інвестування” (93/96-ВР) є спеціальною нормою відносно ст. 54 Закону України “Про господарські товариства“ (1576-12) і регулює повернення вкладів до статутного фонду товариства, які є іноземними інвестиціями.

З такими висновками місцевого господарського суду правильно погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги висновків суду, які зроблені відповідно до вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи, не спростовують і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Днестр” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 17.06.2005 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р. у справі за № 4/140 –без змін.