ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2005 Справа N 13/2/37-Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Панової І.Ю.
Яценко О.В.
розглянувши АК АПБ „Україна” в особі дирекції АК АПБ
касаційну скаргу „Україна” в Хмельницькій області
на ухвалу Житомирського апеляційного господарського
суду від 06.06.2005р.
у справі № 13/2/37-Б
господарського суду Хмельницької області
за заявою ЗАТ „Український газовий комплекс”
до ВАТ „Катіон”
Про банкрутство
в судовому засіданні взяли участь представники:
АК АПБ „Україна” - Бучко О.З.
ВАТ „Катіон” - Ткачук Ю.Г.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
06.01.2005р. АК АПБ „Україна” в особі дирекції АК АПБ „Україна”
в Хмельницькій області було відмовлено у задоволенні клопотання
про відновлення пропущеного строку та у прийнятті апеляційної
скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької області від
01.09.2004р.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2005р.
за наслідками касаційного перегляду ухвалу Житомирського
апеляційного господарського суду від 06.01.2005р. скасовано та
направлено справу до Житомирського апеляційного господарського
суду для здійснення апеляційного провадження.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
06.06.2005р. (судді: Вечірко І.О. –головуючий, Зарудяна Л.О.,
Ляхевич А.А.) АК АПБ „Україна” в особі дирекції АК АПБ „Україна”
в Хмельницькій області повторно відмовлено у задоволенні
клопотання про відновлення пропущеного строку та у прийнятті
апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької
області від 01.09.2004р. у справі № 13/2/37-Б.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою АК АПБ „Україна” в особі
дирекції по Хмельницькій області /надалі –Банк/ звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного
господарського суду від 06.06.2005р. та зобов’язати Житомирський
апеляційний господарський суд прийняти і порушити провадження у
справі за апеляційною скаргою Банку на ухвалу господарського
суду Хмельницької області від 01.09.2004р. у справі № 13/2/37-Б.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна скарга подається протягом десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і
резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга
Банку відправлена протягом 10-ти денного строку згідно вимог
ГПК, а саме 10.09.2004р. Ця апеляційна скарга ухвалою від
23.09.2004р. прийнята апеляційним судом до провадження та
призначена до розгляду на 02.12.2004р., скаржника зобов’язано
направити копію апеляційної скарги кредиторам у справі,
відповідні докази подати апеляційному господарському суду.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
02.12.2004р. розгляд скарги було відкладено на 21.12.2004р.
Ухвалою від 21.12.2004р. Житомирський апеляційний господарський
суд залишив апеляційну скаргу Банку без розгляду з підстав
невиконання вимог ухвал апеляційного суду від 23.09.2004р. та
02.12.2004р.
Зазначена ухвала винесена судом апеляційної інстанції після
закінчення трьохмісячного строку з дня прийняття оскаржуваної
ухвали місцевим господарським судом.
Проте, судом апеляційної інстанції в даному випадку допущено
порушення норм процесуального права, оскільки розділ ХІІ
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
надає право суду апеляційної інстанції залишати прийняту до
провадження апеляційну скаргу без розгляду з таких підстав.
Скориставшись своїм правом на апеляційне оскарження, Банк,
усунувши всі недоліки, які були наслідком залишення його скарги
без розгляду, повторно звернувся з апеляційною скаргою та
клопотанням про відновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини першої статті 53 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за заявою сторони,
прокурора чи с своєї власної ініціативи господарський суд може
визнати причину пропуску встановленого законом процесуального
строку поважною і відновити пропущений строк.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2005р. у
даній справі було встановлено неправомірність відмови
Житомирським апеляційним господарським судом у відновленні
пропущеного Банком строку на апеляційне провадження, скасовано
ухвалу суду апеляційної інстанції від 06.01.2005р. та направлено
справу до Житомирського апеляційного господарського суду для
здійснення апеляційного провадження.
Проте, Житомирський апеляційний господарський суд не виконав
вказівок суду касаційної інстанції щодо здійснення апеляційного
провадження та повторно відмовив Банку у відновленні пропущеного
строку та прийнятті апеляційної скарги до розгляду.
За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як
незаконна, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для
здійснення апеляційного провадження.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу АК АПБ „Україна” в особі дирекції АК АПБ
„Україна” в Хмельницькій області задовольнити.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
06.06.2005р. у справі № 13/2/37-Б скасувати.
Справу передати до Житомирського апеляційного господарського
суду для здійснення апеляційного перегляду ухвали господарського
суду Хмельницької області від 01.09.2004р. про припинення
провадження у справі № 13/2/37-Б.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю.Панова
О.В.Яценко