ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2005 Справа N 11/690
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів: Яценко О.В. (доповідач у справі)
Панової І.Ю.
розглянувши касаційні Державного підприємства Національна
скарги атомна енергогенеруюча компанія
“Енергоатом” в особі відособленого
підпрозділу Запорізька АЕС,
м. Енергоатом
на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 01.06.2005р.
у справі № 11/690 господарського суду
Запорізької області
за заявою Відкритого акціонерного товариства
“Дніпроенерго” в особі структурного
підрозділу “Запорізька ТЕС”,
м. Енергодар
до Державного підприємства Національна
атомна енергогенеруюча компанія
“Енергоатом” в особі відособленого
підпрозділу Запорізька АЕС,
м. Енергоатом
про стягнення суми
в судовому засіданні
взяли участь представники Неумитих В.В. дов. № 10/2277-127 від
сторін 29.04.2005р.
від позивача
від відповідача Мариніч Н.В. дов. б/н від 02.08.2005р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
26.04.2005р. у справі № 11/690 (суддя Гончаренко С.А.)позов
Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” в особі
структурного підрозділу “Запорізька ТЕС”, м. Енергодар до
Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча
компанія “Енергоатом” в особі відособленого підпрозділу
Запорізька АЕС, м. Енергоатом про стягнення 313589,79грн.
задоволений частково. Стягнуто з Державного підприємства
Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі
відособленого підпрозділу Запорізька АЕС, м. Енергоатом на
користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”
96897,18грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу
інфляції, 5711,33грн. пені, 1409,73грн. річних, 1231,33
державного мита та 85,45грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. В частині стягнення основного
боргу провадження по справі припинено. В іншій частині позову
відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням Державне підприємство
Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі
відособленого підпрозділу Запорізька АЕС, м. Енергоатом, подало
апеляційну скаргу в якій просило рішення господарського суду
Запорізької області від 26.04.2005р. у справі № 11/690
скасувати.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
01.06.2005р. у справі № 11/690 (судді Коробко Н.Д.;
Кричмаржевський В.А.; Мірошниченко М.В.) апеляційну скаргу ДП
НАЕК “Енергоатом” в особі ВП Запорізька АЕС, м. Енергодар
залишено без задоволення. Рішення господарського суду
Запорізької області від 26.04.2005р. по справі № 11/690 залишено
без змін.
Не погоджуючись з даною постановою Державне підприємство
Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі
відособленого підпрозділу Запорізька АЕС, м. Енергоатом, подало
до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій
просить скасувати постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 01.06.2005р. по даній справі, як
прийняту з порушенням норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про наявність правових підстав для
часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
05.11.2004р. Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго” в
особі структурного підрозділу “Запорізька ТЕС”, м. Енергодар
подало позов до Державного підприємства Національна атомна
енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відособленого
підпрозділу Запорізька АЕС, м. Енергоатом про стягнення
313589,79грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
26.04.2005р. у справі № 11/690 позов Відкритого акціонерного
товариства “Дніпроенерго” в особі структурного підрозділу
“Запорізька ТЕС”, м. Енергодар до Державного підприємства
Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі
відособленого підпрозділу Запорізька АЕС, м. Енергоатом про
стягнення 313589,79грн. задоволений частково. Стягнуто з
Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча
компанія “Енергоатом” в особі відособленого підпрозділу
Запорізька АЕС, м. Енергоатом на користь Відкритого акціонерного
товариства “Дніпроенерго” 96897,18грн. основного боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції, 5711,33грн. пені,
1409,73грн. річних, 1231,33 державного мита та 85,45грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В
частині стягнення основного боргу провадження по справі
припинено. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
01.06.2005р. у справі № 11/690 апеляційну скаргу ДП НАЕК
“Енергоатом” в особі ВП Запорізька АЕС, м. Енергодар залишено
без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області
від 26.04.2005р. по справі № 11/690 залишено без змін.
Рішення та постанова мотивовані тим, що частина заборгованості
яка стягнута у судовому порядку є конкурсною в сумі 75075грн.
(яка виникла до 02.12.2003р.), а частина - 20202грн. є поточною
(виникла за актом від 25.12.2003р.). Отже, поточні зобов’язання
кредиторів залишаються у вільному режимі та законодавства не
обмежує порядок нарахування на них штрафних санкцій. Із
розрахунку (а.с.2) вбачається, що позивач нараховував пеню та 3%
річних саме на поточні зобов’язання (із урахуванням здійснених
проплат), а суму інфляційних частково і на конкурсні вимоги
(починаючи з.09.2003р. Але нарахування суми інфляції на
конкурсні вимоги не порушує положень Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
оскільки за своєю правовою природою вони
не є штрафними санкціями, а є наслідком інфляційних процесів у
державі. І тому стягнуті судовими рішеннями 5711,33грн. пені.,
1409,73грн. річних, 1620,18грн. інфляційних є законними.
Проте такий висновок помилковий.
Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону про
банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено, що протягом дії мораторію
на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка
(штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи
неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язані щодо
сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого
не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і
цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на
задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його
суттю, що розкривається в статті 1 Закону про банкрутство
( 2343-12 ) (2343-12)
. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що
виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або
неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції
не застосовуються.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
під
терміном “грошове зобов'язання” розуміється зобов'язання
боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до
цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених
цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань
боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.
Правовідносини сторін у справі були врегульовані договором
№ 1пар –ОРУМ/32 від 01.01.2002р. на постачання теплової енергії
у вигляді пару. Відповідно до умов договору ВАТ “Дніпроенерго”
зобов’язалася поставляти споживачу ДП НАЕК “Енергоатом” теплову
енергію у вигляді пару у необхідних йому обсягах, а споживач
зобов’язався сплачувати отриману теплову енергію за
встановленими тарифами у строки, обумовлені цим договорм.
Відповідно до цієї статті грошове зобов'язання складається також
і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору
і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що
передбачені цивільним законодавством.
Такі підстави передбачені, зокрема, статтею 214 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
згідно з якою боржник, що прострочив виконання
грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції
за весь час прострочення, а також три проценти річних з
простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений
інший розмір процентів.
Саме з такою вимогою на підставі зазначеної норми названого
Кодексу Товариство звернулося до Підприємства у даній справі.
У зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями Підприємства перед
Товариством є грошова сума, що визначена з урахуванням
встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 12 Закону
про банкрутство ( 2343-12 ) (2343-12)
дія мораторію поширюється на
нараховану позивачем пеню, а суми боргу з урахуванням індексу
інфляції та трьох процентів річних, як плати за користування
коштами, підлягають стягненню.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що Постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 01.06.2005р. у справі
№ 11/690 та рішення господарського суду Запорізької області від
26.04.2005р. в частині стягнення 5711,33грн. пені; 1409,73грн.
річних; 1620,18грн. інфляційних скасувати. Постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 01.06.2005р. у
справі № 11/690 та рішення господарського суду Запорізької
області від 26.04.2005р. в частині стягнення основного боргу в
сумі 95277грн. залишити без змін.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Державного підприємства Національна атомна
енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відособленого
підпрозділу Запорізька АЕС, м. Енергоатом на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 01.06.2005р. у
справі № 11/690 задовольнити частково.
2.Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
01.06.2005р. у справі № 11/690 та рішення господарського суду
Запорізької області від 26.04.2005р. в частині стягнення
5711,33грн. пені; 1409,73грн. річних; 1620,18грн. інфляційних
скасувати.
3.Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
01.06.2005р. у справі № 11/690 та рішення господарського суду
Запорізької області від 26.04.2005р. в частині стягнення
основного боргу в сумі 95277грн. залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.В. Яценко
І.Ю. Панова