Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка І.В.,

Гончарука П. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “УКРПЛАСТИК”

на рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2005р.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Житомиртранссервіс”

до Відкритого акціонерного товариства “УКРПЛАСТИК”

про стягнення сум

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд

У С Т А Н О В И В:

У червні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Житомиртранссервіс” пред'явило в господарському суді позов до ВАТ “УКРПЛАСТИК” про стягнення 14233,60 грн. заборгованості та 1064,60 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору на перевозку вантажів автомобільним транспортом № 26 від 13.04.2004р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.07.2005р. (суддя Шкурат А.М.) позов було задоволено частково, з відповідача на користь позивача було стягнуто 11302,76 грн. основного боргу та 1064,60 грн. пені, в іншій частині у позові відмовлено.

Дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.

У касаційній скарзі відповідач простить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2005р. і винести постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 307, ч. 5 ст. 315 ГК України (436-15) При реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, (435-15) якщо інші строки не встановлено цим Кодексом (435-15) .

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Суд, застосувавши до спірних правовідносин загальний строк позовної давності, на зазначені положення закону належної уваги не звернув, як і на те, чи не випливають розрахунки за доставлений позивачем вантаж з договору перевезення.

Водночас суду слід ретельно перевірити і те, чи діє на території України Конвенція про договір міжнародного перевезення, чи всі перевезення щодо яких виник спір, пов’язані з міжнародними перевезеннями вантажів, як і на положення ст. 264 ЦК України (435-15) щодо переривання перебігу позовної давності та ч. 5 ст. 267 ЦК України (435-15) згідно якої, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Крім того, суд не звернув увагу і на те, що кожна партія вантажу доставлялась позивачем в різні періоди, а отже і розрахунки пені, в разі доведеності заявленого позову, повинно було провадитись окремо по кожній доставці вантажу.

Отже, враховуючи наведене, рішення господарського суду визнати законним і обґрунтованим не можна.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, ретельно з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача і, в залежності від встановленого та вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “УКРПЛАСТИК” задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2005р. скасувати і справу передати на новий розгляд до цього ж суду, в іншому складі суду.