ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2005 Справа N 8/638-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С., –головуючого
Панової І.Ю.,
Яценко О.В.
розглянувши касаційну Приватної виробничо-комерційної фірми
скаргу “Ніл”, м. Суми
на рішення господарського суду Сумської області від
11.02.2005
Харківського апеляційного господарського
та постанову суду від 26.06.2005
у справі № 8/638-04
господарського суду Сумської області
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми
“Ніл”, м. Суми
до Управління Пенсійного фонду України в
Зарічному районі м. Суми
Про визнання недійсними рішень,
за участю представників:
від позивача: Батура О.І.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 11.02.2005р. у
справі № 8/638-04 (суддя Кіяшко В.І.) в позові відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням Приватна виробничо-комерційна
фірма “Ніл” подало апеляційну скаргу в якій просило рішення
господарського суду Сумської області від 11.02.2005р. у справі
№ 8/638-04скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні
вимоги.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
26.04.2005р. у справі № 8/638-04 (судді: Філатов Ю.М.
–головуючий, Івакіна В.О., Бондаренко В.П. ) апеляційну скаргу
Приватної виробничо-комерційної фірми “Ніл” залишено без
задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від
11.02.2005р. у справі № 8/638-04 без змін.
Не погоджуючись з даною постановою Приватна виробничо-комерційна
фірма “Ніл” подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2005р.
по даній справі, визнати недійсним рішення № 292, № 293, № 294
від 01.12.2004 р про донарахування недоїмки зі страхових внесків
та застосування фінансових санкцій до позивача на загальну суму
18 771,45грн..
В судовому засіданні оголошувалась перерва, згідно з вимогами
ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з 18.10.2005 року по 25.10.2005
року.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Панової І.Ю.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено
перевірку правильності повноти нарахування, своєчасності сплати
страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування за період з 01.01.2001 р. по 20.11.2004 р. за
результатами якої складений акт б/н від 25.11.2004 р.. За
результатами якої відповідач виніс рішення № 292, № 293, № 294
від 01.12.2004 р. про застосування штрафних санкцій за
донарахування органом Пенсійного фонду України або
страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених
страхових внесків.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
№ 1058-1У від 09.07.2003 року.
Згідно з вимогами ст. 1 вказаного Закону ( 1058-15 ) (1058-15)
страхові
внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на
обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з
законодавством, що діяло раніше, кошти, сплачені на
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до
цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 14 Закону № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
,
позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав
особливий спосіб оподаткування - єдиний податок, є
страхувальником відповідно зазначеного закону.
Згідно ч. З, 4 ст. 18 Закону № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
, страхові внески
є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на
всій території України в порядку, встановленому цим Законом
( 1058-15 ) (1058-15)
, на ці внески не поширюється податкове законодавство
та законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування
та сплати цих страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Нарахування страхових внесків здійснюється у відповідності до
ст. 19 Закону № 1058 ( 1058-15 ) (1058-15)
, за якою об'єктом нарахування
внесків до Пенсійного фонду для позивача є суми фактичних витрат
на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату
основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних
та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які
визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими
відповідно до Закону України “Про оплату праці” ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
,
виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за
угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню
податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших
днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок
коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
У період до внесення змін у законодавчі акти, що регулюють
спрощену систему оподаткування, суми коштів, що спрямовуються до
Пенсійного фонду України як частина ставки від цього податку у
розмірі 42%, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за
відповідні періоди.
Посилання позивача на те, що Указ Президента України “Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
має приоритетне значення
стосовно Закону України “Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування ( 1058-15 ) (1058-15)
“не прийняти судом касаційної
інстанції до уваги, в зв’язку з тим, що Указ поширює свою дію на
податкові правовідносини, а вищевказаний Закон ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
є
спеціальним Законом, що регулює питання сплати страхових внесків
до Пенсійного фонду.
В ході перевірки позивачу донараховані страхові внески 32% від
фонду оплати праці в сумі 3654 грн. в т.ч. за січень 2004 р. -
1206 грн., за лютий 2004 р. -1216 грн. та за березень 2004 р. -
1232 грн.
Суди попередніх інстанцій вірно дійшли висновку, що згідно п. 4
ч. 9 ст. 106 вказаного вище Закону ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
, за
донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або
страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених
страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків
зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який
донараховано ці суми. А отже, відповідачем правомірно було
прийнято рішення від 01.12.2004 р. № 292 про застосування
фінансових санкцій в сумі 546,8 грн.
За таких обставин, Колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла до висновку, що Харківським апеляційним
господарським судом вірно застосовані норми матеріального та
процесуального права і тому підстав для скасування постанови
Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2005 у
даній справі не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми “Ніл”
залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
26.06.2005 та рішення господарського суду Сумської області від
11.02.2005 у справі № 8/638-04 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко