ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2005 Справа N 6/458
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства
“УМНГЛ-Спецтехнологія” на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 16.06.2005р.
у справі № 6/458 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності
Долгополової Інни Юріївни
до відповідача Дочірнього підприємства “УМНГЛ-Спецтехнологія”
про стягнення 14 381,01грн.
за участю представників:
СПД Долгополова І.Ю. –не з’явилися;
ДП “УМНГЛ-Спецтехнологія” –не з’явилися
В С Т А Н О В И Л А:
суб’єкт підприємницької діяльності Долгополова Інна Юріївна
звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з
позовом та просила суд стягнути з відповідача –Дочірнього
підприємства “УМНГЛ-Спецтехнологія” 14 381,01грн., у т.ч. 13
652,74грн. основної заборгованості з урахуванням індексу
інфляції, 128,27грн. в рахунок трьох процентів річних та 600грн.
пені.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що
відповідачем в установлений договором купівлі-продажу № 8 від
10.03.2004р. строк не було виконано взятих на себе зобов’язань з
поставки товару, попередня оплата якого здійснена позивачем
(а.с.8).
Відповідач у справі – ДП “УМНГЛ-Спецтехнологія” у відзиві на
позов заявлені вимоги відхилило, посилаючись на те, що:
- умовами договору передбачена попередня оплата товару у розмірі
100%;
- позивач взяті на себе зобов’язання щодо перерахування
попередньої оплати у повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим
поставка товару була призупинена (а.с.22-23).
Рішенням господарського суду від 21.10.2004р. позов задоволено
частково. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь
позивача стягнуто 13 370грн. основного боргу, 60грн. пені; в
іншій частині позову –відмовлено (а.с.41-44).
Вимоги позивача в частині стягнення основного боргу та пені
задоволені з тих підстав, що відповідач не виконав взятих на
себе зобов’язань в установлений договором строк щодо поставки
щебеню на суму здійсненої попередньої оплати, що надає право
позивачу відмовитись від поставки та вимагати повернення
попередньої оплати.
В частині стягнення збитків від інфляції, трьох процентів річних
позовні вимоги визнані судом першої інстанції необґрунтованими.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.06.2005р. рішення господарського суду від 21.10.2004р.
змінено в частині розміру судових витрат, що підлягають
відшкодуванню з відповідача на користь позивача (а.с.41-44).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ДП
“УМНГЛ-Спецтехнологія” звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а справу
передати на новий судовий розгляд.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушення норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 549,671ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 43, 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції між
сторонами у справі –ДП “УМНГЛ-Спецтехнологія” та СПД
Долгополовою І.Ю. укладено договір № 8 від 10.08.2004р.
купівлі-продажу, який є підставою для виникнення у його сторін
господарських зобов’язань, а саме майново-господарських
зобов’язань.
Так, ст. 173 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, господарським визнається
зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим
учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з
підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт
(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити
певну дію господарського чи управлінсько-господарського
характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати
майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися
від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі
кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання
її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно
ст. 174 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
майново-господарські зобов’язання, які є одним із видів
господарських зобов’язань, - це цивільно-правові зобов'язання,
що виникають між учасниками господарських відносин при
здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана
сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої
сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має
право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За умовами даного договору, відповідач взяв на себе зобов’язання
поставити, а відповідач –прийняти та оплатити щебінь гранітний
ТУ 14-146-121-93 у кількості, якості, строк та за ціною,
обумовленими у специфікаціях. При цьому, сума договору визначена
сторонами у розмірі 400 000грн.
Даний договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Так, відповідно до ст. 265 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, за договором
поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати
(поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -
покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти
вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Спір у даній справі виник у зв’язку з невиконанням зобов’язань
за вищевказаним договором.
Як встановлено під час розгляду даної справи та перегляді
прийнятого рішення в апеляційному порядку, на виконання умов
договору позивачем в якості попередньої оплати перераховано
відповідачу 13 370грн., між тим відповідач поставку товару не
здійснив.
Визначаючи позов в частині стягнення з відповідача 13 370грн. в
рахунок повернення попередньої оплати обгрунтованим, суд першої
інстанції виходив з того, що відповідач порушив зобов’язання з
чим погодився суд апеляційної інстанції.
Разом з тим, такого помилкового висновку суди дійшли без
врахування наступних норм матеріального права.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських
відносин, регулюються ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням
особливостей, передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, що визначено
ст. 175 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно
до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до
виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей,
передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Так, в силу ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а
за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв
ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо у зобов'язанні
встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає
виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін)
виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має
настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами укладеного сторонами договору, відвантаження товару
здійснюється протягом п’яти банківських днів після надходження
грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача (п. 3.2).
При цьому, п. 2.2 договору визначено, що розрахунки за товар
здійснюються на умовах 100% попередньої оплати.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції,
10.03.2004р. сторонами, у відповідності з п. 1.1 договору,
підписано специфікацію № 1 до договору, яка визначає ціну,
кількість, вимоги до якості та загальну вартість відповідної
партії поставки, яка становить 95 505грн.
Враховуючи, що сторонами настання строку виконання зобов’язання
відповідача щодо поставки товару поставлено у залежність від
настання певної події –100% попередньої оплати поставки
позивачем, а, як встановлено судами, оплата поставки за згаданою
специфікацією у 100% розмірі здійснена не була (позивачем
перераховано лише 13 370грн.), суди, з порушенням вимог
вищевказаних норм, дійшли помилкового висновку щодо порушення
зобов’язання відповідачем, оскільки строк виконання такого
зобов’язання не настав.
В силу п. 2 ст. 712 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, до договору поставки
застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше
не встановлено договором, законом або не випливає з характеру
відносин сторін.
Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, покупець має
право вимагати повернення суми попередньої оплати лише у разі,
якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не
передав товар у встановлений строк.
За таких обставин, судові акти у цій справі прийняті з
порушенням норм матеріального права і підлягають скасуванню з
прийняттям нового рішення про відмову у позові.
В силу ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідачу підлягають
відшкодуванню за рахунок позивача понесені ним судові витрати у
вигляді оплати апеляційної та касаційної скарг державним митом у
загальній сумі 134,30грн.
Також, у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету
Міністрів України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
відповідачу з
державного бюджету підлягає поверненню 2,75грн. державного мита,
внесеного в рахунок оплати апеляційної та касаційної скарг
державним митом, оскільки державне мито відповідачем
перераховано понад встановлений розмір.
У випадку виконання судових актів, які скасовується, ДП
“УМНГЛ-Спецтехнологія” не позбавлений права у порядку,
передбаченому ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, звернутися з
заявою про поворот виконання судового акта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47,49, 111-5, 111-7,
111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства
“УМНГЛ-Спецтехнологія” задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.06.2005р. та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 21.10.2004р. у справі № 6/458
скасувати.
3. У позові відмовити.
4. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності Долгополової
Інни Юріївни на користь Дочірнього підприємства
“УМНГЛ-Спецтехнологія” в рахунок часткового відшкодування
витрат, понесених у зв’язку з оплатою апеляційної та касаційної
скарг державним митом, 134,30грн.
5. Повернути Дочірньому підприємству “УМНГЛ-Спецтехнологія” з
державного бюджету 2,75грн. державного мита, внесеного в рахунок
оплати апеляційної та касаційної скарг державним митом.
6. Доручити видати наказ на виконання п. 4 та довідку на
виконання п. 5 резолютивної частини постанови господарському
суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.