ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2005 Справа N 3/228-24/303(3/187-5/193)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій
В.М., розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства
“Промислово-комерційний регіональний центр “Маркет-Сервіс-Плюс”
на рішення від 10.02.2005 року господарського суду Львівської
області та постанову від 2.06.2005 року Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 3/228-24/303(3/187-5/193) за
позовом приватного підприємства “Промислово-комерційний
регіональний центр “Маркет-Сервіс-Плюс” до державного
підприємства “Львівське обласне автотранспортне управління”
про визнання недійсним акта,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 10.02.2005 року господарського суду Львівської
області (суддя М.Хабіб), залишеним без змін постановою від
2.06.2005 року Львівського апеляційного господарського суду, в
позові відмовлено з мотивів безпідставності.
Приватне підприємство “Промислово-комерційний регіональний центр
“Маркет-Сервіс-Плюс” просить судові рішення скасувати з підстав
неправильного застосування господарськими судами частини 2
статті Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, частину 2 статті 28
Закону України “Про підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
, статті 2
Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, частину 5 статті 15
Закону України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
, статей 15-17
Закону України “Про захист економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового
засідання, проте відповідач право на подання відзиву не
використав і представники сторін в судове засідання не
з’явились.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
До господарського суду подано позов про визнання недійсним акта
і судами встановлено, що 30.09.2003 року державне підприємство
“Львівське обласне автотранспортне управління” прийняло
постанову за № 000141 про застосування до приватного
підприємства “Промислово-комерційний регіональний центр
“Маркет-Сервіс-Плюс” фінансової санкції в розмірі 170 грн. за
порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді
перевезення пасажирів за відсутності у водія транспортного
засобу дорожнього листа.
Відповідно до чинного законодавства підставами для визнання акта
недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства
та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей
акт.
За змістом статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”
( 2344-14 ) (2344-14)
однією з основних функцій державного регулювання
діяльності автомобільного транспорту є контроль за виконанням
законодавства про автомобільний транспорт, який здійснюють
відповідні органи, система яких визначена статтею 7 цього Закону
( 2344-14 ) (2344-14)
. Пунктом 1 Положення про автотранспортні управління
Міністерства транспорту, затвердженим постановою від 4.12.1998
року № 1913 Кабінету Міністрів України “Про створення
автотранспортних управлінь Міністерства транспорту”
( 1913-98-п ) (1913-98-п)
встановлено, що автотранспортні управління в
областях є територіальними органами Міністерства транспорту
України і підпорядковані Державному департаменту автомобільного
транспорту.
З тексту статуту державного підприємства “Львівське обласне
автотранспортне управління” вбачається що зазначена юридична
особа створена відповідно до постанови від 4.12.1998 року № 1913
Кабінету Міністрів України “Про створення автотранспортних
управлінь Міністерства транспорту” ( 1913-98-п ) (1913-98-п)
і має
забезпечувати державне регулювання діяльності автотранспорту та
контроль за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності
правил перевезень пасажирів і вантажів, безпеки перевезень,
інших нормативних актів, що визначають порядок функціонування
автомобільного транспорту.
Зазначені повноваження кореспондуються з повноваженнями, які
надаються територіальним органам Міністерства транспорту України
пунктом 3 Положення про автотранспортні управління Міністерства
транспорту України ( 1913-98-п ) (1913-98-п)
.
Як вбачається з матеріалів справи, державне підприємство
“Львівське обласне автотранспортне управління” належить до сфери
управління Міністерства транспорту України і підпорядковане
Державному департаменту автомобільного транспорту, тому
твердження позивача щодо того, що відповідач не є територіальним
органом Міністерства транспорту України і йому не надано права
контролювати виконання іншими суб’єктами господарювання
нормативних актів, що визначають порядок перевезення пасажирів,
вантажів, функціонування автомобільного транспорту, є
безпідставними.
Стаття 38 Закону України “Про автомобільний транспорт”
( 2344-14 ) (2344-14)
містить перелік документів на перевезення пасажирів
автомобільним транспортом, в тому числі дорожній лист, який має
знаходитись у водія.
За правилами статті 43 вказаного Закону ( 2344-14 ) (2344-14)
пасажирський
перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону
( 2344-14 ) (2344-14)
та забезпечувати водіїв автобусів відповідною
документацією на перевезення пасажирів.
У разі відсутності документів, обов’язкових для надання послуг з
перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального
користування, отже і дорожнього листа, суб’єкти підприємницької
діяльності несуть відповідальність згідно із пунктом 5 статті 69
Закону України “Про автомобільний транспорт” ( 2344-14 ) (2344-14)
.
З матеріалів справи вбачається, що фінансова санкція в розмірі
170 грн. стягнута з позивача в доходи обласного бюджету.
За таких обставин господарські суди дійшли правомірних висновків
про відмову в задоволенні позовних вимог.
Твердження позивача про порушення господарським судом норм
матеріального та процесуального права досліджувались апеляційним
господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарськими судами на підставі
повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки
судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична
оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача
надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам
статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 10.02.2005 року господарського суду Львівської
області та постанову від 2.06.2005 року Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 3/228-24/303(3/187-5/193)
залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства
“Промислово-комерційний регіональний центр “Маркет-Сервіс-Плюс”
без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій