Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка І.В.,

Гончарука П. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “ТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ”

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р.

у справі за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Константинова Сергія Анатолійовича

до Підприємства “Кам’янець-Подільськтеплокомуненерго” (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство “ТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ”)

про стягнення сум

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд

У С Т А Н О В И В:

У січні 2005 року Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Константинов Сергій Анатолійович пред'явив в господарському суді позов до Підприємства “Кам’янець-Подільськтеплокомуненерго” (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство “ТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ”) про стягнення 78616,54 грн. основної заборгованості та 2654,24 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем угоди про проведення підрядних робіт по очистці каналізаційної мережі D-300 в м. Кам’янець-Подільському, довжиною 3000 п. м.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 78616,54 грн. основного боргу, 2893,09 грн. пені (за період з 15.07.2004р. по 15.01.2005р.) та 1363,40 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.02.2005р. (суддя Степанюк А.Г.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р. (судді Пасічник С.С. –головуючий, Шкляр Л.Т., Щепанська Г.А.), позов було задоволено.

У касаційній скарзі відповідач простить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р. і прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За приписом ст. 193 ГК України (436-15) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Як встановлено судом, у порядку виконання ст. 43 ГПК України (1798-12) , позивачем за укладеними договорами від 10.06.2004р. та додатковою угодою № 1 від 01.07.2004р. виконав роботи по очистці каналізаційних мереж на загальну суму 105664,54 грн.

Зазначене не оспорювалось і відповідачем.

Водночас відповідач розрахувався за виконані позивачем роботи частково на суму 27048 грн., що боржником також не заперечувалось.

Отже, з врахуванням встановлених дійсних обставин, суд мав підстави для задоволення заявлених вимог.

Саме ж по собі посилання відповідача на порушення з боку позивача податкового законодавства, то з огляду того, що дане законодавство не регулює спірні правовідносини, а тому не є таким, що впливає на правильність вирішеного спору.

Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованості і законності прийнятої судом другої інстанції постанови.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “ТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ” залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.07.2005р. без змін.