ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2005                                        Справа N 54-5/1

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого          Остапенка М.І.

суддів:              Борденюк Є.М.

                     Харченка В.М.

розглянувши          ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз

касаційну            України” в особі Газопромислового управління

скаргу               “Полтавагазвидобування”

на ухвалу            господарського суду Сумської області від

                     28.05.2004 року

у справі за позовом  ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз

                     України” в особі Газопромислового управління

                     “Полтавагазвидобування”

до                   ВАТ “Інтернафтогазбуд”

Про   повернення майна

за зустрічним позовом ВАТ “Інтернафтогазбуд”

до                    ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз

                      України” в особі Газопромислового

                      управління “Полтавагазвидобування”

Про   стягнення коштів

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.05.2004 року

затверджено   мирову   угоду  сторін,   за   умовами   якої   ДК

“Укргазвидобування”    НАК   “Нафтогаз    України”    в    особі

Газопромислового  управління  “Полтавагазвидобування”   та   ВАТ

“Інтернафтогазбуд” відмовились від взаємних вимог про  стягнення

коштів, а провадження у справі припинено.

У   касаційній   скарзі  позивач  посилається  на   незаконність

прийнятого у справі судового рішення і просить ухвалу скасувати,

а справу направити для розгляду до господарського суду.

Заслухавши  суддю –доповідача, пояснення представника  позивача,

перевіривши  матеріали справи, зокрема і після оголошеної  судом

перерви  у содовому засідання до 20.10.2005 року, та обговоривши

доводи  касаційної  скарги судова колегія вважає,  що  касаційна

скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Затверджуючи  мирову  угоду сторін та припиняючи  провадження  у

справі  суд  послався  на те, що подана  суду  заява  з  умовами

мирової  угоди, у які сторони відмовляються від взаємних  вимог,

підписана  повноважними представникам сторін, а  мотиви  відмови

від  позову не суперечать закону і не порушують права осіб, яких

вини представляють.

Проте погодитись з наведеним не можна.

Зі  змісту  мирової  угоди  сторін вбачається,  що  представники

сторін  відмовляються  від  взаємних позовних  вимог  з  мотивів

складності  справи  та  їх  можливості доказати  обґрунтованість

позовних  вимог,  зокрема  і  щодо  поважності  пропуску  строку

позовної давності.

Затверджуючи мирову угоду на цих умовах суд не звернув уваги, що

мирова  угода  є  лише спрощеною процесуальною формою  вирішення

спору,  а у даному випадку спір по суті не вирішувався,  відмова

від   позову  з  мотивів  складності  доказування  свідчить  про

компетенцію представників сторін, а не про відсутність у  сторін

права  вимоги,  а  тому висновки суду про те,  що  мирова  угода

сторін  не  суперечить  законодавству  і  не  порушує  права  та

охоронювані  законом  інтереси підприємств, представниками  яких

підписано мирову угоду, не можна визнати правильними,  а  ухвалу

суду законною.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України,  керуючись

ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 28.05.2004  року

скасувати,  а  справу направити для розгляду  до  господарського

суду Сумської області.

Головуючий    М.І. Остапенко

Судді         Є.М. Борденюк

              В.М. Харченко