ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2005 Справа N 7/124
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Невдашенко Л.П.
Суддів Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну Товариства з обмеженою
скаргу відповідальністю “Кий Авіа Карго”
на постанову від 02.08.2005 Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 7/124 господарського суду міста
Києва
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “ПІК Лтд”
До Товариства з обмеженою
відповідальністю “Кий Авіа Карго”
Про стягнення 116668,75 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Кий Авіа Карго”
До Товариства з обмеженою
відповідальністю “Фірма Алтек ЛТД”
Міністерства транспорту та зв’язку
України
Товариства з обмеженою
відповідальністю “ПІК Лтд”
Про стягнення 121850,22 грн.
за участю представників сторін:
позивача Пузирьова М.Ю., Клопов І.М.
відповідача Качур О.О.
ТОВ “Фірма Алтек ЛТД” Михайлов В.П. , Павлова Л.Б.
Міністерства транспорту та
зв’язку не з’явились
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІК ЛТД” звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Кий Авіа Карго” про стягнення збитків.
Господарським судом міста Києва (суддя Якименко М.М.) було порушено провадження у справі за даним позовом, якій присвоєно номер 7/124.
Під час розгляду даної справи, товариством з обмеженою відповідальністю “Кий Авіа Карго” було подано зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю “ПІК ЛТД”, товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма АЛТЕК, ЛТД” та до Міністерства транспорту та зв’язку України про стягнення збитків та спонукання здійснення певних дій.
28.05.2005 року господарським судом міста Києва у даній справі прийнято рішення, яким позовні вимоги ТОВ “ПІК ЛТД” задоволені у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову - відмовлено. Постановою Київським апеляційним господарським судом від 02.08.2005р. вказане рішення суду змінено: первісний позов задоволено, а зустрічний позов залишено без розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кий Авіа Карго” не погодившись з вказаною постановою звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду скасувати, як незаконну та таку, що прийнята з порушенням матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановили попередні судові інстанції та зазначив у своїй постанові апеляційний господарський суд, 12.10.2004 між позивачем і відповідачем укладено договір № 539/1 доручення на організацію перевезення вантажів, згідно п. 1.1 якого позивач доручає, а відповідач здійснює за рахунок коштів замовника транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення довіреного йому замовником вантажу до пункту призначення.
Згідно заявки № 01 від 12.10.2004 відповідач узяв на себе зобов'язання по доставці вантажу: інтегральні мікросхеми; загальна вага брутто: 50кг; загальна кількість місць: 4 (чотири); габарити, вид упакування: необ'ємна вага (1 куб.м вантажу важче 167 кг); вартість вантажу: 21100 доларів США; вантажоодержувачу ТОВ “ПІК Лтд”, митний термінал м. Запоріжжя. Умови постачання за контрактом (по ІНКОТЕРМС) ФСА, Тайвань.
Згідно рахунка № 361 від 27.10.2004р., виставленого відповідачем позивачу вартість послуг відповідача по міжнародному перевезенню вантажу по маршруту: а/п Тайпей - ДМА “Бориспіль”, Україна; rp`mqonprmn-ejqoedhv3ime обслуговування; збереження вантажів у ДМА “Бориспіль“; автоперевезення ДМА “Бориспіль“м. Запоріжжя і транзитне оформлення в ДМА “Бориспіль”, склала 3967,03грн.
На виконання п. 3.1. договору № 539/1 від 12.10.2004р. позивач вчасно здійснив повністю оплату згідно рахунка № 361 від 27.10.2004р. платіжним дорученням № 270 від 27.10.2004р.
Таким чином, свої зобов'язання перед відповідачем позивач виконав. Згідно митного документа форми ПП (попереднє повідомлення) вантаж перетнув митний кордон України, про що свідчить штамп Бориспільської митниці та 27.10.2004 поставлений під митний контроль.
Станом на 08.11.2004 року позивач вантаж не отримав. В зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача збитки, які враховуючи заяву позивача про збільшення суми позовних вимог становлять 119 182, 81 грн.
Відповідно ст. 307 Господарського кодексу України (436-15) та ст. 909 Цивільного кодексу України (435-15) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж у пункт призначення у встановлений законодавством договором термін і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу).
Згідно ст. 316 Господарського кодексу України (436-15) , статті 929 Цивільного кодексу України (435-15) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати чи організувати виконання визначених договором послуг, зв'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідач вантаж позивачу не доставив, не забезпечив його схоронність у процесі перевезення, внаслідок чого допустив втрату вантажу, чим порушив умови договору № 539/1 від 12.10.2004р.
Невиконання зобов'язання по доставці вантажу вантажоодержувачу згідно ст. 314 Господарського кодексу України (436-15) , ст. 924 Цивільного кодексу України (435-15) тягне за собою відповідальність перевізника за втрату прийнятого для перевезення вантажу.
Згідно п. 4.2, п. 4.1 договору № 539/1 від 12.10.2004р. передбачена матеріальна відповідальність у випадку невиконання і неналежного виконання сторонами і притягнутими ними третіми особами умов договору.
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України (435-15) боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредитору завдані цим збитки та ст. 314 Господарського кодексу України (436-15) за збиток, нанесений під час перевезення вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості втраченого вантажу у випадку його втрати.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, onghb`w включив, у відповідності зі ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України (436-15) : вартість втраченого майна, яка визначена відповідно до вимог законодавства та складає 112 078, 98грн., а також витрати по оплаті комісії банку, сплаті відсотків за кредит і обов'язковий пенсійний збір з покупки валюти складають 7103, 83 грн.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду платіжне доручення № 5 від 30.08.2004, як передоплата (100%) за товар по зовнішньоекономічному контракту РІК 20040630 від 01.07.2004, інвойс РІК 20040630-20040702-1 від 16.08.2004, платіжні доручення в іноземній валюті, виписки банку про стан валютного рахунку.
З огляду на зазначене попередні судові інстанції дійшли висновку, що позовні вимоги по первісному позову підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо зустрічного позову, то суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 60 ГПК України (1798-12) відповідач вправі звернутися із зустрічним позовом до особи, яка пред'явила до нього позов, і суд зобов'язаний прийняти такий позов для сумісного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов'язані та сумісний їх розгляд є доцільним.
Зустрічний позов ТОВ “Кий Авіа Карго” про стягнення з ТОВ “Фірма Алтек ЛТД” 119947,22 грн. збитків, завданих внаслідок невиконання ним своїх зобов'язань за договором з перевезення вантажу, а також про зобов'язання Міністерства транспорту України анулювати ліцензію ТОВ “Фірма Алтек ЛТД” на здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом не відповідає цим критеріям.
З огляду на те, що первісні позовні вимоги ТОВ “ПІК Лтд” заявлені про стягнення з ТОВ “Кий Авіа Карго” збитків у розмірі 116668,75 грн. за неналежне виконання умов договору № 539/1 від 12.10.2004 р., апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги, заявлені ТОВ “Кий Авіа Карго” у зустрічній позовній заяві, не є взаємно пов'язаними з первісним позовом.
Таким чином, прийнявши зустрічну позовну заяву ТОВ “Кий Авіа Карго” до сумісного розгляду з первісним позовом ТОВ “ПІК Лтд” місцевим господарським судом було порушено правила поєднання вимог.
Згідно з положеннями п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) позовна заява, подана з порушенням правил поєднання вимог, підлягає поверненню.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновок апеляційного господарського суду.
За таких обставин та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були bqr`mnbkem3 у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, яка відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2005р. у справі № 7/124 залишити без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.