ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2005 Справа N 47/23-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенко М.М.
розглянув дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК
касаційну “Нафтогаз України» в особі газопромислового
скаргу управління “Харківгазвидобування”
на постанову від 19.07.2005
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 47/23-05 господарського суду Харківської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-технічна фірма “РЕМ і Н»
до дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК
“Нафтогаз України» в особі газопромислового
управління “Харківгазвидобування”
Про стягнення 60 885,70 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з’явилися
від відповідача Кімстачьов С.С. дов. від 08.09.2005
В С Т А Н О В И В:
В січні 2005 року виробничо-технічна фірма “РЕМ і М» товариство
з обмеженою відповідальністю пред’явила в суді позов до
Газопромислового управління “Харківгазвидобування» НАК “Нафтогаз
України» про стягнення заборгованості за виконані підрядні
роботи в сумі 60 885,70 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначала, що протягом 2000 –2003
років виконувала пусконалагоджувальні роботи для відповідача
відповідно договорів № Н-4 від 05.06.2000, № 96-14 від
03.07.2001, № 107-14 від 07.10.2002 та № 132-14 від 18.09.2003,
за які замовник розрахувався частково у зв’язку з чим виникла
заборгованість.
В лютому 2005 року позивач збільшив позовні вимоги і просив
стягнути з відповідача, крім суми основного боргу, 8997,70 грн.
пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, 7260,98
грн. інфляційних та 2168,75 грн. річних.
16.02.2005 року позивач подав до суду клопотання в якому просив
не припиняючи провадження у справі, залучити до справи іншого
відповідача, дочірню компанію “Укргазвидобування” НАК Нафтогаз
України”.
В березні позивач подав клопотання в якому просив вважати його
найменування –товариство з обмеженою відповідальністю
виробничо-технічна фірма “РЕМ і Н».
Ухвалою від 09.03.2005 господарський суд, задовольняючи
клопотання позивача, уточнив його найменування.
В травні позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з
відповідача 49257,66 грн. у тому числі 35986,02 грн. сума
основного боргу, 5358,32 грн. пеня за несвоєчасне виконання
грошового зобов’язання, 1720,13 грн. три відсотки річних,
6193,19 грн. інфляційні.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.05.2005
(суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено частково.
Стягнуто з ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України» в особі
газопромислового управління “Харківгазвидобування» суму
заборгованості у розмірі 8 821 грн. та судові витрати.
В решті частини позову у сумі 40436,66 грн. відмовлено.
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того,
що заборгованість за договорами № 107-14 та № 132-14 є
обґрунтованою.
Відмовляючи в іншій частині позову що стосується основного
боргу, господарський суд виходив з того, що вимоги позивача про
сплату заборгованості за договорами № Н-4 та № 96-14 в сумі 27
165,02 грн. були подані поза межами строку позовної давності.
Відмовляючи в позові в частині стягнення неустойки,
господарський суд виходив з того, що сторонами у договорі не
передбачено такої відповідальності.
Відмовляючи в позові щодо стягнення річних та інфляційний,
господарський суд виходив з необґрунтованості вимог в цій
частині.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
19.07.2005 (судді: Такмаков Ю.В. –головуючий, Бухан А.І., Пушай
В.І.) рішення змінено.
Стягнуто з відповідача 34734,31 грн., в тому числі 27165,02 грн.
суму заборгованості, 1376,10 грн. –3% річних, 6193,19 грн. –
інфляційних та судові витрати за подання апеляційної скарги.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Змінюючи рішення, апеляційний господарський суд виходив з
обґрунтованості вимог позивача щодо стягнення заборгованості,
річних та інфляційних за виконані позивачем роботи за договорами
№ Н-14 та № 96-14.
В касаційній скарзі дочірня компанія “Укргазвидобування” НАК
“Нафтогаз України» в особі газопромислового управління
“Харківгазвидобування» просить скасувати постанову апеляційного
господарського суду, а рішення господарського суду залишити без
змін, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну
оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами і вбачається з матеріалів
справи, між дочірньою компанією “Укргазвидобування” НАК
“Нафтогаз України» в особі газопромислового управління
“Харківгазвидобування» (Замовник) та виробничо-технічною фірмою
“РЕМ І М» товариство з обмеженою відповідальністю (Підрядник)
протягом 2000-2003 рр. було укладено договори підряду № Н-4 від
05.06.2000, № 96-14 від 03.07.2001, № 107-14 від 07.10.2002 та
№ 132-14 від 18.09.2003, відповідно до умов яких позивач
виконував пусконалагоджувальні роботи для відповідача.
Вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт у
звітному місяці визначалась на підставі Актів про прийняття
робіт.
Господарськими судами встановлено та матеріалами справи
підтверджено, що за договором № Н-4 підрядник виконав для
замовника роботи на суму 162234,33 грн., про що свідчать
підписані обома сторонами у період з.06.2000 по квітень 2001
року акти про прийняття робіт, проте відповідач за виконані
роботи розрахувався частково в сумі 146 452,11 грн., в
результаті чого виникла заборгованість в сумі 15 781,22 грн.
На виконання умов договору № 96-14 позивач виконав роботи для
відповідача на суму 48603 грн., про що свідчать підписані обома
сторонами у період з.08.по грудень 2001 року акти про прийняті
роботи, проте відповідач розрахувався частково на суму 37219,20
грн. шляхом зарахування взаємних однорідних вимог, у результаті
чого виникла заборгованістю на суму 11383,80 грн.
На виконання умов договору № 107-14 підрядник виконав для
замовника роботи на суму 18908,40 грн. згідно підписаних обома
сторонами у грудні 2002 року актів прийнятих робіт, за які
останній розрахувався частково в сумі 18908,40 грн. шляхом
перерахування зазначеної суми на рахунок позивача, в результаті
чого виникла заборгованість на суму 2523,40 грн.
На виконання умов договору № 132-14 позивач виконав для
відповідача роботи на загальну суму 39014.40 згідно підписаних
обома сторонами в жовтні 2003 року актів про прийняття робіт, за
які замовник розрахувався частково в сумі 32716,80 грн., в
результаті чого виникла заборгованість на суму 6 297,60 грн.
Відповідно до ст. 332 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором підряду
підрядчик зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за
завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник
зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.
Враховуючи наведене, апеляційним господарським судом правомірно
встановлено, що позивачем пусконалагоджувальні роботи за
укладеними договорами № Н-4, № 96-14, 107-14, 132-14 виконані в
повному обсязі, прийняті відповідачем у добровільному порядку
без зауважень і заперечень. Факт виконання робіт позивачем
підтверджений актами приймання виконаних робіт, підписаними та
оформленими обома сторонами належним чином.
Разом з тим, судом апеляційної інстанцій досліджено, що
відповідач свої зобов’язання щодо оплати виконаних позивачем
підрядних робіт виконав частково, у зв’язку з чим у нього
виникла заборгованість. При цьому апеляційним судом встановлено
та матеріалами справи підтверджено, що відповідач у
добровільному порядку частково оплатив виконані підрядні роботи.
Відповідно до ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
якщо строк виконання
боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом
пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання
у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у
семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок
негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного
законодавства.
Апеляційний господарський суд, враховуючи наведену норму
законодавства і направлену 28.12.2003 року позивачем на адресу
дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України» в
особі газопромислового управління “Харківгазвидобування»
письмову вимогу про оплату вартості виконаних робіт на суму
60319,39 грн. (яка отримана останнім 31.12.2003), обґрунтовано
зазначив, що строк позовної давності по стягненню заборгованості
за договорами підряду № Н-4 та № 96-14 позивачем пропущено не
було.
Виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд прийшов до
правильного висновку про неналежне виконання відповідачем своїх
зобов’язань за договором підряду, у зв’язку з чим підставно
задовольнив позов і стягнув основний борг за виконані підрядні
роботи згідно договорів № Н-4 від 05.06.2000, № 96-14 від
03.07.2001, № 107-14 від 07.10.2002 та № 132-14 від 18.09.2003.
Разом з тим, враховуючи Прикінцеві та перехідні положення ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та вимоги ст. 625 цього Кодексу, апеляційний
господарський суд правомірно стягнув річні і інфляційні за
договорами № Н-4 та № 96-14 у зв’язку з їх обґрунтованістю.
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський
суд в порядку ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно
застосував норми процесуального та матеріального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків
суду і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК
“Нафтогаз України» в особі газопромислового управління
“Харківгазвидобування» залишити без задоволення, а постанову від
19.07.2005 Харківського апеляційного господарського суду у
справі № 47/23-05 залишити без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко