Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Мачульського Г.М.

суддів: Грейц К.В.

Усенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” НАК

“Нафтогаз України”

на постанову Львівського апеляційного господарського

від суду 15.09.2005р.

у справі № 5/161

господарського суду Рівненської області за позовом Дочірньої компанії “Газ України” НАК

“Нафтогаз України”

до Комунального підприємства “Теплоенергія”

Про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 14 997, 62 грн.

за участю представників

- позивача: Забава С.В. за довіреністю

- відповідача: не з’явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.07.2005р. (суддя Мельничук С.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2005р. (колегія суддів у складі: головуючий –суддя Давид Л.Л., судді Дубник О.П. , Кордюк Г.Т.) позов задоволено частково, постановлено стягнути з Комунального підприємства “Теплоенергія” на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” заборгованість в сумі 12 505, 63 грн., пеня 350 грн., штраф 875, 39 грн., збитки від інфляції 638, 66 грн., 3% річних –139, 46 грн., витрати по держмиту 145, 09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Також постановлено розстрочити виконання рішення суду на три роки з виплатою щомісячно по 404 грн. до повного погашення заборгованості.

В касаційній скарзі Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2005р. та рішення господарського суду Рівненської області від 14.07.2005р. в частині надання розстрочки терміном на три роки, посилаючись на неповне з’ясування обставин та порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст. 43, 121 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Відповідач не використав наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних обставин правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 31.12.2003р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 06/03-4095-ТЕ-28 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу протягом січня-.04., жовтня-грудня 2004р. природний газ в об’ємі 659, 642 тис. куб. м. , на загальну суму 159 308, 63 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Внаслідок часткового виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору щодо здійснення розрахунку за надану продукцію, у нього виникла заборгованість, яка на час розгляду справи місцевим господарським судом складала 12 505, 63 грн. Відповідно до умов договору позивачем була нарахована пеня в розмірі 838, 48 грн.

При наданні розстрочки виконання рішення щодо заборгованості, судові інстанції виходили з фінансового стану відповідача, врахувавши, що борг утворився у зв'язку з несплатою населенням вартості комунальних послуг.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При наданні розстрочки, виконання рішення, господарські суди врахували, що наявність боргу позивача за поставлений газ утворилась у зв'язку з несплатою населенням за спожитий газ, яке є споживачем газу, укладення з ним договорів на реструктуризацію за надані послуги терміном до 60 місяців залежно від суми боргу, (договори досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій), фінансовий стан позивача, а тому обґрунтовано частково задовольнили його вимогу щодо розстрочки виконання рішення суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду, а тому задоволенню не підлягають.

Перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права за результатами перевірки у касаційному порядку встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою.

За вказаних обставин рішення судів попередніх судових інстанцій є законними і обґрунтованими, а тому підстав для їх скасування немає. Суди попередніх інстанцій всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з’ясували дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосували норми права, що регулюють їх спірні відносини, а тому ухвалені ними судові рішення є законними і обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної компанії “Нафтогаз України” залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2005р. у справі № 5/161 господарського суду Рівненської області - без змін.