ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2005 Справа N 34/654-22/57
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника Молчанової Н.Г. та представника
позивача відповідача –Шишлова О.Є.
касаційну скаргу ЗАТ “Страхова компанія “ВЕСКО”
на рішення від 28.02.2005
господарського суду м. Києва
у справі № 22/57 (34/654)
за позовом ТзОВ “НВФ “Укрспецсервіс”
до ЗАТ “Страхова компанія “ВЕСКО”
Про спонукання до вчинення дій
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Науково-виробнича фірма “Укрспецсервіс” звернулося з позовом до
закритого акціонерного товариства “Вексель - Фінансово-страховий
альянс” згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої
позовні вимоги, просило визнати страховим випадком подію, що
відбулась 13.05.2003 по вул. Глибочицькій в місті Києві та з
настанням якої пов'язане пошкодження автомобіля, зобов'язати
відповідача скласти страховий акт про визнання випадку страховим
згідно з умовами договору страхування від 01.11.2002
№ 2207-а/До, а також стягнути з відповідача 4365,88 грн.
страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.12.2003 здійснено
заміну відповідача у справі –ЗАТ “Вексель - Фінансово-страховий
альянс” на ЗАТ “Страхова компанія “ВЕСКО”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2005 у справі
№ 22/57 (34/654) позов задоволено частково. Стягнено з ЗАТ
“Страхова компанія “ВЕСКО” на користь ТзОВ “НВФ “Укрспецсервіс”
4365,88 грн. страхового відшкодування. В іншій частині в позові
відмовлено.
В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
господарського суду м. Києва від 28.02.2005, а справу передати
на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована
тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм
процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 34, 43,
64 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 25 Закону України “Про
страхування” ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення
господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу
відповідача –без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування господарським
судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу
такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судом, 01.10.2002 між позивачем та ЗАТ “Вексель -
Фінансово-страховий альянс”, правонаступником якого є
відповідач, був укладений договір страхування автомобіля, згідно
умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання компенсувати
позивачу прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за
страховими ризиками, до яких, зокрема, сторони віднесли ті
збитки, які понесе позивач внаслідок ДТП при пошкодженні або
знищенні транспортного засобу чи його окремих складових частин.
Судом також встановлено, що 13.05.2003 по вул. Глибочицькій у
місті Києві сталася дорожньо-транспортна подія за участю
застрахованого за даним договором транспортного засобу, а
15.05.2003 мало місце звернення позивача до страховика із заявою
про виплату страхового відшкодування, яку останній залишив без
задоволення, оскільки не вважав випадок страховим.
Наведеним обставинам господарський суд дав належну оцінку і
дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав
для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача
4365,88 грн. страхового відшкодування.
При цьому суд правильно виходив з того, що сам факт
дорожньо-транспортної події за наявності вини іншої особи, а
також факт пошкодження у цьому ж зв'язку належного позивачу
автомобіля та розмір витрат, понесених позивачем для
відновлювального ремонту транспортного засобу, який не був
пов'язаний із заміною вузлів та деталей, підтверджуються
наданими по справі доказами.
Суд також обгрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача
на те, що ним, як страховиком, не був складений акт огляду
пошкодженого транспортного засобу, оскільки за обставинами
справи відповідач, згідно з умовами договору страхування, був
своєчасно поставлений до відома про дорожньо-транспортну подію
що відбулась, його представник прибув на місце ДТП і, відповідно
до умов того ж договору, мав реальну можливість скласти акт
огляду транспортного засобу.
З урахуванням наведеного оскаржуване рішення є таким, що
відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу,
свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Страхова компанія “ВЕСКО” залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2005 у справі
№ 22/57 (34/654) залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.