ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2005 Справа N 33/77
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
“Дніпропетровський завод будівельних
матеріалів”
на постанову від 27.07.2005 року
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 33/77
за позовом ТОВ “Дніпропетровський завод будівельних
матеріалів”
до ТОВ “Будівельне управління № 77”
Про стягнення 29 967,91 грн.
В судове засідання представники сторін не з’явились
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк та перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ “Дніпропетровський завод
будівельних матеріалів” поставлений ТОВ “Самбурівський завод
армозалізобетонних та металевих конструкцій» за накладною № 1/05
від 30.05.2002 року цемент у кількості 216 тонн, загальною
вартістю 31 467, 91 грн., який отриманий по довіреності серії
ЯЕГ № 268206 від 30.05.2002 року. Оплата за отриманий товар
здійснена ТОВ “Самбурівський завод армозалізобетонних та
металевих конструкцій» частково у розмірі 1 500,00 грн., що
підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від
20.06.2002 року.
12.04.2004 року Дніпропетровською районною державною
адміністрацією Дніпропетровської області здійснена
перереєстрація ТОВ “Самбурівський завод армозалізобетонних та
металевих конструкцій» в ТОВ “Будівельне управління № 77”, яке є
правонаступником всіх його прав та обов’язків.
У зв’язку з тим, що відповідачем залишена без відповіді
направлена йому як правонаступнику ТОВ “Самбурівський завод
армозалізобетонних та металевих конструкцій» в порядку ч. 2
ст. 530 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
письмова вимога
№ 4/1 від 14.02.2005 року про виконання зобов’язання щодо сплати
решти вартості поставленого відповідно до накладної № 1/05 від
30.05.2002 року цементу у розмірі 29 967,91 грн., позивач
звернувся до господарського суду з відповідною позовною вимогою.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
19.05.2005 року у справі № 33/77 (суддя Т. Разіна) у задоволенні
позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 27.07.2005 року (колегія суддів: О. Джихур, О. Голяшкін, Л.
Білецька) рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 19.05.2005 року у справі № 33/77 залишене без зміни.
Судові рішення у справі мотивовані тим, що відповідно до ст. 217
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання припиняється
зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або
строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.
Для зарахування досить заяви однієї сторони.
Так, з матеріалів справи вбачається, що за результатами
проведеної ТОВ “Самбурівський завод армозалізобетонних та
металевих конструкцій» та ТОВ “Дніпропетровський завод
будівельних матеріалів” звірки станом на 28.10.2002 року за
господарськими операціями в період з.05.2002 року по серпень
2002 року, в тому числі і поставку цементу по накладній № 1/05
від 30.05.2002 року, сальдо на користь позивача становить 24
901,38 грн..
Листом № 3/6 від 23.06.2003 року відповідач звернувся до
позивача з пропозицією здійснити зарахування зустрічних
однорідних вимог на суму 33 539,71 грн., яка є вартістю
поставлених ТОВ “Самбурівський завод армозалізобетонних та
металевих конструкцій» позивачу будівельних матеріалів в
червні-вересні 2002 року. У відповіді на даний лист позивач
погодився з пропозицією відповідача, зазначивши, зокрема, про
згоду на зустрічні поставки на суму 24 901,38 грн. відповідно до
акту звірки від 28.10.2002 року. У зв’язку з цим, при ухваленні
оскаржуваних рішень встановлено, що позивач не заперечує факту
проведення заліку зустрічних однорідних вимог.
Виходячи з викладених обставин справи, господарські суди
попередніх інстанцій дійшли висновку про проведення сторонами в
порядку ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
заліку зустрічних однорідних
вимог на суму 33 539,71 грн., до якого ввійшла, зокрема, і
вимога позивача по оплаті поставленого за накладною № 1/05 від
30.05.2002 року товару.
Враховуючи наведене, у позивача відсутні правові підстави
вимагати оплати цементу, отриманого по вищезазначеній накладній,
оскільки дане зобов’язання відповідача припинене відповідно до
ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Стягнутий з позивача згідно з ч. 5 ст. 83 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
штраф у розмірі 170
грн. мотивований невиконанням ним викладених в ухвалі
господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2005
року вимог щодо звірки розрахунків, ініціатива проведення якої
покладена на ТОВ “Дніпропетровський завод будівельних
матеріалів”.
Твердження позивача в апеляційній скарзі щодо неврахування
господарським судом першої інстанції заборгованості відповідача
у розмірі 24 901,38 грн. за господарськими операціями, що
зазначені в акті звірки від 28.10.2002 року, відхилені
господарським судом апеляційної інстанції з огляду положення
ст.ст. 83, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про права господарського
суду щодо прийняття рішення та межі перегляду справи в
апеляційній інстанції, оскільки позивачем не були змінені
підстави та предмет позову в даній справі про стягнення 29
967,91 грн. за поставлений по накладній № 1/05 від 30.05.2002
року товар.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач
посилається на неправильне застосування судами при ухваленні
оскаржуваних рішень матеріальних норм права та порушення
процесуальних норм.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Самбурівський завод
армозалізобетонних та металевих конструкцій» при зверненні до
позивача листом № 3/6 від 23.06.2003 року було запропоновано
здійснити зарахування зустрічної однорідної вимоги за поставку
позивачу будівельних матеріалів в червні-вересні 2002 року у
розмірі 33 539,71 грн. в рахунок погашення зобов’язань за
відвантажені ТОВ “Дніпропетровський завод будівельних
матеріалів” відповідачу в травні 2002 року будівельні матеріали
на загальну суму 34 916,11 грн., в тому числі і відповідно до
накладної № 1/05 від 30.05.2002 року.
Проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 33 539,71
грн. не заперечувалось позивачем при розгляді спору в
господарських судах першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій при
ухваленні оскаржуваних рішень дійшли правильного висновку про
припинення зобов’язання відповідача за накладною № 1/05 від
30.05.2002 року у зв’язку з включенням вимоги позивача по даній
накладній в рахунок погашення зобов’язання шляхом проведення
сторонами зарахування зустрічної однорідної вимоги в порядку
ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, а отже обґрунтовано відмовили у
задоволенні позову, зважаючи на те, що предметом спору у даній
справі є стягнення грошових коштів саме за поставку товару по
накладній № 1/05 від 30.05.2002 року.
Оскільки предметом дослідження у даній справі є господарська
операція за накладною № 1/05 від 30.05.2002 року у зв’язку з
заявленою позовною вимогою про стягнення заборгованості за
вказаною накладною, то посилання скаржника на неврахування
господарськими судами інших господарських операцій відповідно до
акту звірки від 28.10.2002 року та визначеного сторонами сальдо
на користь позивача у розмірі 24 901,38 грн., у рахунок
погашення якого ТОВ “Дніпропетровський завод будівельних
матеріалів” надана згода на зустрічні поставки, є
безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, судові рішення у справі мають бути
залишені без зміни.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Дніпропетровський завод будівельних
матеріалів” залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 27.07.2005 року у справі № 33/77 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко