ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2005 Справа N 20/174
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача – Борщук З.М. (дов. № 1/ю від 22.03.2004р.);
від відповідача – не з’явилися;
розглянувши матеріали ТОВ “Пивний дім”
касаційної скарги
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 24.05.2005р.
у справі № 20/174 господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ “Пивний дім”
до ПП “Балтика”
Про стягнення 50 325,92 грн.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Пивний Дім” звернулось з позовом до приватного підприємства
“Балтика” про стягнення 50325,92 грн. боргу.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.03.2005 у справі
№ 20/174 ТОВ “Пивний Дім” в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.05.2005 зазначене рішення місцевого господарського суду
залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ТОВ “Півний Дім” просить скасувати
ці судові рішення; прийняти нове рішення, яким задовольнити його
позов.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши
правильність застосування ними норм матеріального та
процесуального права прийшла до висновку про наявність правових
підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судовими інстанціями встановлено, що згідно усної домовленості
сторін позивач повинен був перерахувати кошти на рахунок
відповідача, а відповідач поставити позивачу товар на наступний
день після оплати, тобто 20.07.2004.
Позивач виконав свої зобов’язання належним чином, перерахувавши
кошти у сумі 50325,92 грн., відповідно до платіжного доручення
№ 7473 від 19.07.2004.
Відповідач поставку не здійснив, в зв’язку з чим ТОВ “Пивний
Дім” був заявлений позов про стягнення з відповідача отриманих
коштів.
Судовими інстанціями в позові було відмовлено.
Верховний Суд України в ч. 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 № 11, з наступними змінами “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз’яснив, що обгрунтованим визнається рішення,
в якому повно відображені обставини, які мають значення для
даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові
наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами.
Рішенням господарського суду м. Києва встановлено, що позивач
перерахував відповідачу пл. дорученням № 7473 від 19.07.2004
кошти у сумі 50325,97 грн. з призначенням цього платежу як
оплата пива по накладній № 007/04 від 08.07.2004 та
невизначеності строку поставки цього товару; відсутність з його
сторони будь-яких доказів щодо вимог до відповідача з приводу
поставки оплаченого товару.
На вимогу суду ця накладна сторонами не була надана.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що при проведенні ним
платежу номер накладної, по якій повинен був відвантажуватись
товар, був погоджений з відповідачем по телефону, але в
послідуючому на його вимогу відповідачем не була надана.
В протоколі судового засідання від 24.02.2005 визначено
підтвердження позивачем факту відносно того, що після
перерахування ним відповідачу коштів по пл. дорученню № 7473 від
19.07.2004 ним не заявлялись вимоги до відповідача щодо
повернення коштів (а.с. 12).
Наявний в матеріалах справи лист ТОВ “Пивний дім” від 24.02.2005
свідчить про те, що в ньому ставилась вимога до відповідача щодо
поставки товару (пива) згідно з оплаченим рахунком в строк до
31.03.2005.
Але опис поштового вкладення свідчить про те, що він був
відправлений адресату лише 01.03.2005, тобто в термін, коли
визначений строк поставки закінчився (а.с. 36-37).
Отже, при таких обставинах позивачем не був визначений строк
виконання відповідачем свого зобов’язання по відпуску йому
товару (пива), що виникло у нього в зв’язку з перерахуванням
йому коштів.
Порядок визначення сторонами способу відпуску відповідачем
позивачу товару, судами не встановлювався.
Поза увагою судових інстанцій залишена і та обставина, що
проведений позивачем платіж по платіжному дорученню № 7473 від
19.07.2004 в часі був проведений пізніше в порівнянні з датою
накладної, товар по якій оплачувався.
Всупереч цьому, в позовній заяві позивач зазначає про наявність
домовленості сторін щодо поставки відповідачем товару на день,
слідуючий після оплати.
Зазначене свідчить про неповне з’ясування судовими інстанціями
обставин справи, що є порушенням процесуального закону, зокрема
ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені
судом першої та апеляційної інстанції, справа підлягає передачу
на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 15.03.2005 та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2005 у
справі № 20/174 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
м. Києва.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко