ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2005 Справа N 15/126
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
“Південне”
на постанову від 01.08.2005 року
Луганського апеляційного господарського суду
у справі № 15/126
за позовом ТОВ “Південне”
до Державного підприємства (ДП) “Свердловантрацит”
Про стягнення 62 783,00 грн.
В судове засідання з’явились представники сторін:
позивача Жадан П. С. (дов. від 12.07.2005 року), Кочетов
С.П. (дов. б/н, б/д)
відповідача Рибальченко Д.В. (дов. від 24.12.2004 року)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Південне» звернулося до суду з позовом про відшкодування ДП
“Свердловантрацит» шкоди у сумі 62 783 грн., що була спричинена
пошкодженням відповідачем у 2002 р. земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивачем доданий акт від
24.04.04., яким на підставі ст. ст. 157, 156 Земельного кодексу
України визначено збитки у розмірі 62 783 грн., пов’язаних з
проведенням виробничих робіт ДП “Свердловантрацит» на земельній
ділянці ТОВ “Південне».
Заявою від 21.05.05 позивачем збільшено розмір позовних вимог та
заявлено про стягнення з відповідача витрат
сільськогосподарських угідь у сумі 62 783 грн. на підставі
ст. ст. 207, 209 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
і 27 048
грн. збитків з урахуванням строку позовної давності згідно з
ст. 257 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, всього на суму 89 831 грн..
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.05.2005
(суддя Є.Лісовицький) позовні вимоги задоволені частково шляхом
стягнення з відповідача на користь позивача 57 760,36 грн., що
складають збитки, вирахувані на підставі правових актів
Управлінням організації інспекторської діяльності Луганського
обласного управління земельних ресурсів з урахуванням уточненої
площі земельної ділянки самовільно зайнятої відповідачем для
обслуговування породного відвалу, внаслідок чого погіршилися
якості ґрунтового покриву, та інших корисних властивостей угідь
(ст. ст. 156, 157 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
).
У частині вимог про стягнення збитків, спричинених втратою
можливого врожаю насіння люцерни та грошової оптової надбавки
–відмовлено з огляду на недоведеність таких збитків.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
01.08.05 (колегія суддів: Т.Баннова, С.Єжова, О.Медуниця)
рішення у справі в частині задоволення позовних вимог скасоване
у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що ТОВ “Південне» заявлена вимога
про стягнення з відповідача збитків, заподіяних втратою
сільськогосподарських угідь земель, отриманих в оренду згідно з
договорами, укладеними з власниками землі (фізичними особами)
від 20.05.04 та від 10.08.04. За поясненнями Свердловського
міського управління земельних ресурсі від 21.04.05 акт
визначення збитків на суму 62 783 грн. складено на підставі
розрахункової відомості № 15 “Визначення розміру втрат
сільськогосподарського виробництва» у зв’язку з вилученням
земель ТОВ “Південне» та передачу їх в оренду (користування)
ДВАТ “Шахта “Красний партизан». Розрахунок витрат виконано
відповідно до Порядку визначення витрат сільськогосподарського і
лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, що
затверджено розпорядженням голови Луганської обласної державної
адміністрації від 17.04.98 № 289, який (порядок) розроблений на
виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97
№ 1279 ( 1279-97-п ) (1279-97-п)
.
З урахуванням викладеного та вимог ст. 209 Земельного кодексу
України позов ТОВ “Південне» про стягнення витрат
сільськогосподарського виробництва не є обґрунтованим.
Порядок вилучення земель встановлений ст. 149 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
. Наявність підстав, передбачених ст. 207
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, для відшкодування витрат
сільськогосподарського виробництва позивачем не доведено.
Задоволення позовних вимог як збитків на підставі ст. ст. 156,
157 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
не відповідає
дійсному змісту цих статей та фактичним обставинам справи.
Висновок суду щодо недоведеності позивачем заподіяння йому
збитків у сумі 27 048 грн., підтриманий судом апеляційної
інстанції.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на
неправильне застосування судом при ухваленні оскаржуваної
постанови норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що рішення та постанова у справі підлягають до
скасування, а справу необхідно направити на новий розгляд,
виходячи з такого.
ТОВ “Південне» звернулося до суду з позовом про стягнення з ДП
“Свердловантрацит» збитків, заподіяних останнім позивачу через
самовільне зайняття земельної ділянки, належної позивачу на
праві оренди, проведення виробничих робіт, що призвело до
пошкодження цілісності земельної ділянки, яка є ріллею
сільськогосподарських угідь. Розмір збитків, визначений у сумі
62 783 грн. з урахуванням площі земельної ділянки у один гектар
на підставі акту № 9 від 24.04.2003 визначення збитків
землекористувачів і землевласників землі, пов’язаних з наданням
земельних ділянок для державних і громадських потреб. Цей акт
складений оціночною комісією районної державної адміністрації.
Збитки визначені на підставі ст. ст. 156, 157 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
і згідно з розрахунковою відомістю, що
додається. За розрахунковою відомістю встановлений норматив
витрат 62 783 грн. (а. с. 12, 13 т.1).
Акт та розрахункова відомість, додані до позовної заяви як
підстава позову про стягнення з відповідача збитків, визнані
судом першої інстанції достатніми для задоволення позовних вимог
(з урахуванням корегованого розміру земельної ділянки). Однак, у
матеріалах справи (а. с. 68 т.1) знаходиться пояснення
Свердловського міського управління земельних ресурсів за
підписом начальника цього управління, з якого слідує, що акт
визначення збитків, складений на підставі розрахункової
відомості, у зв’язку з вилученням земель ТОВ “Південне» та
передачею їх у оренду ДВАТ “Шахта “Красний партизан” і
визначають (акт, розрахункова відомість) витрати
сільськогосподарського виробництва, встановлені ст. 209
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
. Пояснення Свердловського
міського управління земельних ресурсів стало підставою для
відмови у позові за оскаржуваною постановою, оскільки позивач не
є суб’єктом стягнення та використання коштів від
сільськогосподарських витрат.
Однак, протилежність висновків судів першої та апеляційної
інстанції не підтверджують і не спростовують правомірність
прийняття акту визначення збитків відповідно до ст. ст. 156, 157
ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
, юридичної сили цього документу, не
оцінена правова основа здійсненого комісією розрахунку, що є
порушенням ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У матеріалах справи (а. с. 132 т.1) знаходиться акт визначення
збитків землекористувачів землі за № 37 від 24.04.2004,
складений у тому ж складі, що і попередній акт, на підставі тих
же правових норм, однак, розмір збитків визначений у сумі 8 400
грн..
При вирішенні спору судами не здійснений порівняльний аналіз
обох актів.
У матеріалах справи (а. с. 144 т. 1) знаходиться акт перевірки
дотримання вимог земельного законодавства б/н від 19.05.2005,
складений у відповідності до вимог ст. ст. 6, 10 Закону України
“Про державний контроль за використанням та охороною земель”
( 963-15 ) (963-15)
Управлінням організації інспекторської діяльності
Луганського обласного головного управління земельних ресурсів.
Цим актом встановлений факт порушення вимог ст. ст. 124, 125 ЗК
України ( 2768-14 ) (2768-14)
тобто порядок передачі земельних ділянок в
оренду та виникнення права власності та права користування
земельною ділянкою, за наслідками якого є відповідальність
визначена ст. 211 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
та........? суб’єкт
правопорушення та склад правопорушення не визначені.
Додані позивачем на підтвердження його статусу орендаря
земельної ділянки, договори оренди земельної ділянки
від.05.та.08.2004 р. (а. с. 39-46 т.2), не зареєстровані органом
державної виконавчої влади, а земельні ділянки не підтверджені
викопіюванням плану земельних ділянок. Поза увагою судів при
вирішенні спору залишений лист позивача на адресу відповідача
про намір передати земельну ділянку в оренду з правом викупу (а.
с. 10 т.1), що не виключає порушення обов’язку землекористувача
забезпечувати використання землі за цільовим призначеннями
(ст. 96 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
).
Закон України “Про державний контроль за використанням та
охороною земель” ( 963-15 ) (963-15)
визначає основні завдання державного
контролю, спеціально уповноважені органи виконавчої влади у
сфері державного контролю та їх повноваження.
Відповідно до положень ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені повними засобами доказування, не можуть
підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вирішуючи спір про порушення права землекористування шляхом
погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних
властивостей сільськогосподарських угідь, суди не вирішували
питання про можливість залучення до участі у справі органу, до
повноважень якого відноситься державний контроль за
використанням та охороною земель.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Південне» задовольнити частково.
Рішення Луганської області від 24.05.2005 господарського суду,
постанову Луганського апеляційного господарського суду від
01.08.2005 у справі № 15/126 скасувати.
Справу передати до господарського суду Луганської області на
новий розгляд.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є.Борденюк
В.Харченко