ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2005 Справа N 7/74
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Черкащенко М.М.
розглянув відкритого акціонерного товариства
касаційну “Кіровоградоблплемпідприємство”
скаргу
на постанову від 12.01.2005
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 7/74 господарського суду Кіровоградської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ламон”
м. Кіровоград
до відкритого акціонерного товариства
“Кіровоградоблплемпідприємство”
Про стягнення 45 250,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з’явилися
від відповідача не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Ламон” пред’явило в суді позов до відкритого акціонерного
товариства “Кіровоградоблплемпідприємство” про стягнення збитків
в сумі 45 250 грн., в тому числі вартість втраченого коня
“Доход” 8250 грн., штрафні санкції сплачені ТОВ “Еліт Агро
Альянс” в сумі 10 000 грн., неодержаний прибуток по договору
купівлі-продажу № 17/6 від 02.07.2003 в сумі 27 000 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що збитки виникли
внаслідок неповернення коня відповідачем.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
24.09.2004 (суддя Балик В.М.) позовні вимоги задоволені
повністю.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства
“Кіровоградоблплемпідприємство” 8250 грн. вартості втраченого
коня, 10000 грн. штрафних санкцій, 27000 грн. не одержаного
прибутку, та судові витрати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 12.01.2005 (судді: Дмитренко А.К. –головуючий, Прокопенко
А.Є., Ільєнок Т.В.) рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення без змін, господарські
суди виходили з доведеності та обґрунтованості наявності збитків
які виникли у позивача та їх розмір.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство
“Кіровоградоблплемпідприємство” просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального
права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом до
господарського суду ТОВ “Ламон” просило стягнути з ВАТ
“Кіровоградоблплемпідприємство” збитки на підставі ст.ст. 224,
225 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та ст. 623
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, які складаються з:
неотриманих доходів, вартості втраченого коня та штрафних
санкції які виникли внаслідок невиконання позивачем умов
договору купівлі-продажу № 17/6 від 02.07.2003 укладеного
останнім з ТОВ “Єліт Агро Альянс”.
Судами встановлено, що 01.04.2002 року між відкритим акціонерним
товариством “Кіровоградоблплемпідприємство” і товариством з
обмеженою відповідальністю “Ламон” був укладений договір № 2 на
перетримання коней, відповідно до умов якого коневласник
–позивач передав на тимчасове утримання відповідачу 1 коня по
кличці “Доход”, гнед.
Задовольняючи позов і стягуючи збитки як суд першої, так і суд
апеляційної інстанцій, не дослідили характер цивільно-правових
відносин, які виникли між сторонами.
Так, під час розгляду справи судові інстанції не з'ясували
дійсну правову природу укладеного між сторонами 01.04.2000р.
договору № 2, що має суттєве юридичне значення для вирішення
спору по суті.
Частина 1 ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
покладає на боржника,
який порушив зобов’язання, обов’язок відшкодувати збитки, що
стали насідком зазначеного порушення.
Статтею 22 цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
визначено поняття збитків,
яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена
вигода.
Реальні збитки –це втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі
знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа
зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного
права.
Упущена вигода –це доходи, які особа могла б реально одержати за
звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, відповідно до якої
під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,
втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,
які управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов’язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Стаття ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
покладає на кожну зі
сторін, що беруть участь у справі, обов’язок доказування тих
обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Отже, на кредитора, що вимагає відшкодування збитків згідно
ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, покладається обов’язок
доказування розміру збитків, завданих йому порушенням
зобов’язання.
При цьому, застосування відповідальності у вигляді
відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням
зобов’язань, збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе
лише за наявності складу правопорушення, до якого входять
наступні елементи: протиправна поведінка; наявність збитків;
причинний зв’язок між протиправною поведінкою та спричиненням
збитків; вина.
Судові інстанції задовольняючи позов, виходили з обґрунтованості
доводів позивача про завдання йому відкритим акціонерним
товариством “Кіровоградоблплемпідприємство” збитків в результаті
неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання по
поверненню коня.
Разом з тим, стягуючи збитки у вигляді вартості втраченого коня
в сумі 8250 грн., штрафних санкцій в сумі 10000 грн., не
одержаного прибутку в сумі 27000 грн. господарський суд не
з’ясував належним чином наявність причинно-наслідкового зв'язку
між неповерненням відповідачем коня та неотриманням товариством
з обмеженою відповідальністю “Ламон” упущеної вигоди.
Від з’ясування даного питання залежить правильність задоволення
або відмови в задоволенні вимог позивача стосовно стягнення
збитків.
Застосувавши принцип повного відшкодування позивачу збитків, суд
також не дослідив питання про їх дійсний розмір, завданий з вини
відповідача.
Правовий висновок про обґрунтованість вимог та підстави
стягнення коштів з відповідача у прийнятих судових рішеннях не
наведено, що є об'єктивною підставою для висновку про те, що
прийняті рішення господарського суду та постанова апеляційного
господарського суду необґрунтовані і незаконні.
Одночасно Вищий господарський суд України зазначає, що
розрахунки між юридичними особами проводяться в безготівковій
формі. До матеріалів справи (а.с. 21) долучено квитанцію до
прибуткового касового ордеру № 29 на суму 10000 грн.
Враховуючи, що в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом
повно, всебічно і об’єктивно не досліджені обставини справи, які
мають суттєве значення для правильного вирішення спору,
постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи,
об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її
розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і
обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно
застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні
правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Кіровоградоблплемпідприємство” задовольнити.
Постанову від 12.01.05 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду та рішення від 24.09.2004 господарського
суду Кіровоградської області у справі № 7/74 скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
М.Черкащенко