ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2005                                  Справа N 1/38-20/6

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.

суддів:     Борденюк Є.М.

            Харченка В.М.

розглянувши касаційну  

скаргу                 ТОВ “Зодіак”

на постанову           Львівського апеляційного господарського

                       суду від 05.07.2005 року

у справі за позовом    ТОВ “Зодіак”

До                     Моршинської міськради

                       Державного реєстратора Гнатик Р.Я.

Про   стягнення коштів

                       В С Т А Н О В И В:

23.09.2004  року, ТОВ “Зодіак” звернулось до суду з позовом  про

стягнення  з  Моршинської міськради Львівської області  100  000

грн.

Позивач  зазначав,  що  16.07.2004  року  подав  до  Моршинської

міськради   необхідні   матеріали   для   здійснення   державної

реєстрації змін до установчих документів товариства.

Але  внаслідок  бездіяльності відповідача,  державна  реєстрація

змін  до  статуту  товариства вчинена лише 13.09.2004  року,  що

спричинило відмову від раніше укладеного ним договору та завдало

збитки  у  сумі  100 000 грн., які він і просив відшкодувати  за

рахунок відповідача.

Рішенням  господарського суду Львівської області від  21.03.2005

року,  залишеним  без  змін постановою Львівського  апеляційного

господарського  суду від 05.07.2005 року, у  задоволенні  позову

відмовлено.

У   касаційній   скарзі  позивач  посилається  на   помилковість

висновків  суду  першої  інстанції  і  апеляційного   суду   про

відсутність   причинного  зв‘язку  між  діями   відповідача   та

виконанням   позивачем   договірних   зобов‘язань   і    просить

постановлені  у  справі  судові  рішення  скасувати,  а   справу

передати на новий судовий розгляд.

Заслухавши  суддю –доповідача, пояснення представника  позивача,

перевіривши  матеріали  справи і обговоривши  доводи  касаційної

скарги  судова  колегія не вбачає підстав  для  її  задоволення,

виходячи з наступного.

В   обґрунтування   розміру  завданих   йому   збитків   позивач

посилається  на  договір від 16.06.2004 року,  який  укладено  з

приватним  підприємством “Комфорт” і за  умовами  якого  останнє

зобов‘язалось  надати  100  000  грн.  для  використання  їх  за

цільовим призначенням, тобто будівництва магазину у м. Стрій  та

у  разі  включення його до складу учасників товариства з внеском

до статутного фонду у цій сумі і виключення зі складу товариства

іншого учасника.

Проте  наведені  у цьому договорі умови не можуть  свідчити  про

наявність  у позивача збитків на цю суму у розумінні  ст.  1166,

1173-1174  ЦК  України ( 435-15 ) (435-15)
        , оскільки збитками  є  втрати,

яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі,

а  також  витрати,  які  особа зробила або  мусить  зробити  для

відновлення  свого  порушеного права; доходи,  які  особа  могла

реально  одержати за звичайних обставин, якби її право  не  було

порушене,  а  дані  про понесені позивачем втрати  у  матеріалах

справи відсутні, за своїм змістом договір посвідчує лише наміри,

а  тому  за таких обставин суди прийшли до правильного  висновку

щодо  безпідставності заявлених вимог, обґрунтовано відмовили  у

позові  і  підстав для скасування судових рішень з  наведених  у

касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України,  керуючись

ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову

Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  05.07.2005

року, без змін.