ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.10.2005                                        Справа N П8/706
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого        Невдашенко Л.П.
суддів             Михайлюка М.В.
                   Дунаєвської Н.Г.
Розглянувши      у Приватного підприємства “Таіс”
відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову       від  19.04.2005 Дніпропетровського апеляційного
                   господарського суду
У справі           №  П8/706 господарського суду Дніпропетровської
                   області
За позовом         Приватного підприємства “Таіс”
До                 ВАТ “Дніпровагонмаш”
                   ТОВ “Корпорація Ютміс”
3-ті особи         ТОВ “Криничанський районний цегельний завод”
                   Криничанська районна державна адміністрація
 
Про   визнання недійсним договору та стягнення 50 000, 00 грн.
 
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача         не з’явились
- відповідача –1   не з’явились
- відповідача - 2  не з’явились
- 3-ї особи –1     не з’явились
- 3-ї особи - 2    не з’явились
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
15.02.2005р. (суддя Дубінін І.Ю.) повернуто без розгляду позовну
заяву ПП “Таіс” на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
оскільки   не   подано   доказів  сплати   державного   мита   у
встановленому порядку та розмірі.
 
Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від  19.04.2005р.  (головуючий Неклеса М.П. ,  судді  Логвиненко
А.О., Павловський П. П. ) вказану ухвалу суду залишено без змін.
 
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями позивач звернувся
до  Вищого  господарського суду України з касаційною скаргою,  в
якій  просить  їх скасувати, як такі, що винесені  з  порушенням
норм матеріального та процесуального права.
 
Заслухавши  суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши  доводи
касаційної  скарги,  перевіривши  юридичну  оцінку  встановлених
судом   фактичних   обставин  справи,  колегія   суддів   Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Господарський  суд  Дніпропетровської  області,  повертаючи  без
розгляду позовну заяву ПП “Таіс” послався на відсутність доказів
сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
 
Апеляційний  господарський суд погодився  з  місцевим  судом  та
зазначив,  що заявник повинен був сплатити державне мито  як  за
ставками встановленими для позовів майнового характеру так і  за
ставками встановленими для позовів немайнового характеру.
 
Проте   погодитись  з  такими  висновками  неможливо,   оскільки
виходячи з вимог п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України
“Про  судову  практику в справах про визнання  угод  недійсними”
( v0003700-78  ) (v0003700-78)
          від  28.04.1978р  (з  наступними  змінами  і
доповненнями)  позови про визнання недійсними  угод  оплачуються
державним митом залежно від вартості відшкодовуваного майна  або
розміру грошових сум, обумовлених угодою, тобто лише за ставками
встановленими  п.  “а”  ч.  2 ст. 3 Декрету  Кабінету  Міністрів
України “Про державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
        .
 
Подаючи  позовну  заяву  про визнання  договору  купівлі-продажу
недійсним, з застосуванням вимог реституції заявник, як зазначав
апеляційний господарський суд, надав платіжне доручення  №  1038
від 13.12.2004р., яке свідчить про сплату державного мита в сумі
500 грн.
 
Отже,  скаржник  сплатив державне мито  як  за  вирішення  спору
майнового характеру, що відповідає вимогам закону, а тому у суда
не  було  правових  підстав для повернення  позовної  заяви  без
розгляду.
 
До  того  ж  повертаючи  без розгляду  позовну  заяву,  місцевий
господарський  суд,  в  порушення  вимог  ст.  86  ГПК   України
( 1798-12  ) (1798-12)
        , не навів правового обґрунтування та мотивів  щодо
повернення  позову,  з підстав, передбачених  п.  4  ст.  63  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Враховуючи   вищевикладене,  висновок  місцевого  господарського
суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо неподання
доказів  сплати  державного  мита  у  встановленому  порядку  та
розмірі   є  помилковим,  а  тому  оскаржувані  судові   рішення
підлягають  скасуванню  з направленням  справи  до  суду  першої
інстанції для розгляду.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9,  111-11,  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від 19.04.2005р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської
області  від 15.02.2005р. у справі № П8/706 скасувати, а позовні
матеріали  направити  до  місцевого  господарського   суду   для
розгляду.
 
Головуючий    Л.Невдашенко
 
Судді:        М.Михайлюк
 
              Н.Дунаєвська