17/125-04-3713 Про вилучення майна з чужого незаконного володіння та стягнення 182 400 грн. - Текст документа

Рішенням від 9.07.2004 року господарського суду Одеської області (суддя Л.Зуєва) первісний позов задоволено частково: витребувано від Державного підприємства дослідного господарства “Покровське” на користь відкритого акціонерного товариства “Біляївська сільгоспхімія” дві вантажівки та стягнуто суму боргу по орендній платі - 86 400 грн. з мотивів не виконання зобов’язання; в частині стягнення боргу по орендній платі в сумі 96 000 грн. відмовлено з мотивів спливу позовної давності; в задоволенні зустрічного позову відмовлено з мотивів безпідставності.

Постановою від 14.06.2005 року Одеського апеляційного господарського суду рішення скасовано: в задоволенні первісного позову відмовлено з мотивів безпідставності; зустрічний позов задоволено та визнано недійсними договори від 28.10.1997 року з мотивів неналежного представництва.

Відкрите акціонерне товариство “Біляївська сільгоспхімія” просить постанову скасувати з підстав порушення апеляційним господарським судом статей 55 і 129 Конституції України (254к/96-ВР) , статей 43, 44, 48, 59, 97 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , статей 33, 34, 98 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та залишити в силі рішення.

Державне підприємство дослідне господарство “Покровське” проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

До господарського суду подано позов про витребування двох автомобілів - КАМАЗ -5511 державний номер 6360 ОДП 1988 року випуску, шасі № 284659, двигун № 1422741 та КАМАЗ -5511, державний номер 61-49 ОДН, 1986 року випуску, шасі № 247979, двигун № 962322 та стягнення 182400 грн. орендної плати. Відповідач, в свою чергу, подав зустрічний позов про визнання недійсними договорів оренди автомобілів.

Господарським судом встановлено, що 28.10.1997 року між відкритим акціонерним товариством “Біляївська сільгоспхімія” та державно-виробничим господарством “Покровське”, правонаступником якого є Державне підприємство дослідне господарство “Покровське”, було укладено договори за №№ 58 і 59, згідно яких орендар прийняв в орендне користування автомобіль КАМАЗ-5511, державний номер 63-60 ОДП, шасі № 284659, двигун № 142741, випуску 1988 року та автомобіль КАМАЗ-5511, державний номер 61-49 ОДН, шасі № 247979, двигун № 962322, випуску 1986 року і орендна плата дорівнює 1 200 грн. за кожен автомобіль щомісячно. Пунктами 10 договорів контрагенти встановили, що у випадку порушення зобов’язань кожна з сторін вправі припинити дію договору.

Про передачу автомобілів володільцю складені акти від 28.10.1997 року.

Орендар орендну плату не сплачував протягом 76 місяців і його борг по орендній платі за підрахунками орендодавця дорівнює 182 400 грн.

За змістом статті 782 Цивільного кодексу України (435-15) наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У зв’язку з невиконанням орендарем умов договорів щодо сплати орендної плати позивач направив на адресу відповідача повідомлення від 30.03.2004 року про відмову від договорів та претензію з вимогою повернути автомобілі та сплатити орендну плату.

В силу правила частини другої статті 782 Цивільного кодексу України (435-15) з моменту одержання цього повідомлення відповідачем договір оренди вважається розірваним.

З підстав невиконання відповідачем умов договору в частині сплати орендних платежів, суд, застосувавши до спірних правовідносин статті 257, 525 629, 782, 785 Цивільного кодексу України (435-15) , а також статтю 259 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , задовольнив первісний позов частково з поверненням автомобілів відкритому акціонерному товариству “Біляївська сільгоспхімія” та стягненням боргу по орендній платі за 36 місяців, відмовивши в стягненні 96 000 грн. з підстав спливу позовної давності. Водночас суд у задоволенні зустрічного позову відмовив, оскільки дані договори вже є розірваними і визнавати їх недійсними на майбутнє немає ніяких підстав.

Доводи відповідача за первісним позовом стосовно відносин купівлі-продажу об’єкту оренди судом були відхилені з підстав недоведеності.

Перевіряючи рішення в апеляційному порядку, господарський суд на підставі додатково поданих доказів встановив, що договори оренди були підписані не посадовою особою Державного підприємства дослідного господарства “Покровське”, що є підставою для визнання їх недійсними. Крім того, суд дійшов висновків про те, що сторони уклали усну угоду купівлі-продажу автомобілів, на виконання якої покупець передав відкритому акціонерному товариству “Біляївська сільгоспхімія” в рахунок взаєморозрахунків товар на суму 36 415 грн. 10 коп. , що дорівнює 82, 09 відсотки вартості придбаних автомобілів, а висновок господарського суду про те, що даний розрахунок здійснювався за іншими договорами, що можливо існували між сторонами, господарський суд апеляційної інстанції визнав таким, що не ґрунтується на доказах.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач володіє автомобілями на законних підставах і відмовив в задоволенні первісного позову.

Колегія суддів вважає, що юридичні оцінки місцевого і апеляційного господарських судів не ґрунтується на повному дослідженні всіх обставин справи.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову суд апеляційної інстанції дійшов висновків про припинення між сторонами відносин оренди і заміни їх новими-купівлі-продажу. Водночас господарський суд не дав правової оцінки вимогам повернути об’єкт оренди, які відкрите акціонерне товариство “Біляївська сільгоспхімія” направляло до Державного підприємства дослідного господарства “Покровське” в 2002-2003 роках вже після проведення розрахунків за договором купівлі-продажу. Крім того, вирішуючи питання про правомірність набуття Державним підприємством дослідним господарством “Покровське” права власності на ці автомобілі, господарський суд не встановив за якою особою і на підставі яких документів вони зареєстровані і обліковуються відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою від 7.09.1998 року № 1388 Кабінету Міністрів України (1388-98-п) .

Предметом зустрічного позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу. Угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів і правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом. За змістом статті 48 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. Внаслідок визнання угоди недійсною кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою. При задоволенні позову суд в одному рішенні має постановити про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків.

Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що договори оренди були підписані особою, не уповноваженою на це.

Наслідки укладання таких угод встановлені статтею 63 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , за змістом якої угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов’язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення. Отже, суттєве значення для вирішення спору є встановлення факту подальшого схвалення угоди Державним підприємством дослідним господарством “Покровське”.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв’язку з чим рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи, дійсних прав та обов’язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Біляївська сільгоспхімія” задовольнити частково.

Рішення від 9.07.2004 року господарського суду Одеської області та постанову від 14.06.2005 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 17/125-04-3713 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.