ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2005 Справа N 42/273
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Мода”
касаційну скаргу
на постанову від 07.07.2005
Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 42/273
господарського суду міста Києва
за позовом Приватної аудиторської фірми “Аудит
України”
до Закритого акціонерного товариства
“Мода”
Про усунення перешкод в користуванні майном
за участю представників сторін:
від позивача - Кушнір Р.Ю., Полякова К.В.,
Шатохіна О.І.
від відповідача - Геліч В.П. , Мартинюк Н.М.
В С Т А Н О В И В:
Приватною аудиторською фірмою “Аудит Україна” заявлено позов до
закритого акціонерного товариства “Мода” про усунення перешкод в
користуванні нежитловим приміщенням, не перешкоджати здійснювати
роботи щодо автономного підключення сітки водоканалу до
основного магістрального вводу, що розташований у технічному
приміщенні, надати доступ позивачу до технічного поверху будинку
по вул.Тельмана,5, заборонити відповідачу переобладнання
цокольного приміщення із зміною його цільового призначення,
виділити у володіння та користування належну позивачу частку в
підвалі будинку по вул.Тельмана,5, а саме приміщення № 4 площею
26,2 м та приміщення № 5 площею 32,7 м2, приміщення № 1 площею
4,5 м2 залишити у спільному користуванні.
Зобов’язати відповідача демонтувати прибудову до будинку по
вул.Тельмана,5, яка порушує право власності позивача, не дає
змоги встановити пожежний вихід та перешкоджає безпечній
діяльності.
Стягнути з відповідача збитки на суму 613839,01 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.04.05 у задоволенні
позову відмовлено.
Господарський суд вмотивував своє рішення тим, що згідно Правил
користування системою комунального водопостачання та
водовідведення в містах і селищах України дозвіл про приєднання
водопровідного вводу об’єкта (субабонента) до водопровідної
лінії основного абонента надається при узгодженні з абонентом.
Вимоги позивача щодо заборони перепланування і реконструкції
будинку, заборони прибудов до будинку та стягнення збитків, суд
визнав необгрунтованим.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
07.07.05 рішення господарського суду м. Києва скасовано, позов
задоволено частково.
Заборонено ЗАТ “Мода” проводити будь-які роботи з реконструкції
підвально-цокольних приміщень, розташованих під приміщеннями
позивача.
Виділено в володіння та користування належну позивачу частку в
цокольно-підвальному приміщенні будинку по вул. Тельмана,5, а
саме: приміщення № 4 площею 26,2 м2 (довжиною 5,62 м погонних
від кута вул. Горького (Антоновича) вподовж вул. Тельмана,5) та
приміщення № 5 площею 32,7 м2 (довжиною 5,32 м погонних вподовж
вул. Тельмана,5).
Приміщення № 1 площею 4,5 м2 та вхід з боку вул. Горького
(Антоновича) залишити у спільному користуванні.
-Заборонено ЗАТ “Мода” проводити будь-які дії на стінах, що
оточують приміщення, які належать позивачу на праві власності.
-Зобов’язано ЗАТ “Мода” демонтувати самовільно збудовану
прибудову до будинку по вул. Тельмана,5 у м. Києві з боку
дворового фасаду.
-Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Мода” на користь
Приватної аудиторської фірми “Аудит України” 2366,6 грн.
збитків.
В іншій частині стягнення збитків –відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ
“Мода” просить скасувати постанову Київського апеляційного
господарського суду від 07.07.05, а рішення господарського суду
м. Києва залишити без змін, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права,
зокрема, ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 4 Закону
України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
.
Скаржник звертає увагу суду на те, що він є власником підвально-
цокольного поверху згідно правовстановлюючих документів, а тому
має право на свій розсуд володіти, користуватися і
розпоряджатися належним йому майном, а тому у позивача немає
правових підстав вимагати надання у постійне користування
частини приміщень підвально-цокольного поверху.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про право
власності на майновий комплекс, закритому акціонерному
товариству “Мода” на праві колективної власності належать 3
будівлі та споруди, зазначені в додатку до свідоцтва.
В плані приватизації майна орендного підприємства “Мода”
(арк.спр. 57 т.3) зазначено, що до складу майнового комплексу
підприємства входить 7-ми поверховий будинок побуту
“Московський” по вул.Тельмана,5 площею 6322,5 м2.
Свідоцтво про право власності на майновий комплекс видано на
підставі наказу Київської міської державної адміністрації “Про
оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна” від
25.12.2000 за № 742-В.
Згідно п. 6 Переліку правовстановлювальних документів, на
підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкт
нерухомого майна (додаток № 1 до пункту 2.1 Тимчасового
положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме
майно) свідоцтво про право власності на майновий комплекс, що
видано ЗАТ “Мода” Київською міською державною адміністрацією є
підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно.
Приватна аудиторська фірма “Аудит України” згідно реєстраційного
посвідчення від 18.01.01 на право власності в будинку № 5 по
вул.Тельмана в м. Києві володіє частиною нежилого приміщення
площею 197,1 м2.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник
через відмову відповідача надати позивачу можливість встановити
в підвально-цокольному приміщенні будинку № 5 по вул.Тельмана
окремий особистий лічильник обліку води, магістральний ввід до
водопроводу знаходиться у підвально-цокольному приміщенні
будинку, який стверджує позивач не входить в загальну площу
будинку. В подальшому позивач доповнив свої позовні вимоги
іншими вимогами.
Відповідач заперечуючи позовні вимоги зазначає, що підвально-
цокольний поверх входить до загальної площі будинку та належить
на праві власності ЗАТ “Мода” і на цьому поверсі розміщуються
службові кабінети, майстерні, магазини.
В матеріалах справи (арк.спр. 103 том V) міститься лист Фонду
державного майна України за № 10-26-17620 від 27.12.04, в якому
повідомляється про те, що відповідно до оціночного акта,
виданого Київським бюро технічної інвентаризації на право
власності на об’єкт нерухомого майна від 18.07.03 в будівлі по
вул.Тельмана,5 знаходиться підвальне приміщення загальною площею
1307,4 м2, яке на час приватизації майнового комплексу не
увійшло до статутного фонду акціонерного товариства “Мода”.
Кабінетом Міністрів України 15.07.97 прийнято постанову “Про
проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до
статутних фондів акціонерних товариств, створених у процесі
корпоратизації та приватизації” ( 757-97-п ) (757-97-п)
.
На підставі цієї постанови, Фондом державного майна України
видано наказ від 15.01.99 № 82 “Щодо переліку державного майна,
яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств с
КСП”.
Спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства
економіки України від 19.05.99 № 908/68, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 24.06.99 за № 414/3707 затверджено
“Положення про управління державним майном, яке не увійшло до
статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації,
але перебуває на їх балансі” ( z0414-99 ) (z0414-99)
.
Відповідно до п. 1.3 цього Положення управління державним майном
( z0414-99 ) (z0414-99)
, яке не увійшло до статутних фондів господарських
товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі,
полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні
органи приватизації) способу та умов подальшого використання
майна у межах чинного законодавства.
Розглядаючи спір та приймаючи рішення щодо виділення в
користування позивачу та відповідачу приміщень в цокольно-
підвальному приміщенні будинку № 5 по вул.Тельмана в м. Києві
місцевий та апеляційний суд не з’ясували правовий статус цього
приміщення, не зробили аналізу приватизаційних документів,
наданих відповідачем, проігнорували повідомлення Фонду
державного майна, з якого випливає, що підвально-цокольне
приміщення, щодо якого йде спір є державним майном і управління
цим майном та умови його використання визначаються Фондом
державного майна України.
Зважаючи на викладене, ухвалені у справі рішення підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд, під час якого
господарському суду першої інстанції необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно з’ясувати всі обставини справи і в
залежності від встановленого прийняти основане на законі
рішення.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
07.07.05 та рішення господарського суду м. Києва від 04.04.05 у
справі № 42/273 скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська