ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2005 Справа N 42/157
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у Управління комунального господарства
відкритому судовому Донецької міської ради, м. Донецьк
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 25.07.2005
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 42/157
господарського суду Донецької області
за позовом Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу”, м.
Донецьк
До Управління комунального господарства
Донецької міської ради, м. Донецьк
Служби автомобільних доріг у Донецькій
області
Про стягнення 5743685,56 грн.
за участю представників сторін:
від позивача – Хіміч О.П. ,
Строкова Т.Ю.
від відповідача - Баранецький М.В.,
Смаргон О.О.
В С Т А Н О В И В :
Корпорацією “Індустріальна спілка Донбасу” заявлено позов до
Управління комунального господарства Донецької міської ради,
Служби автомобільних шляхів Донецької області про стягнення
заборгованості в сумі 5743685,56 грн.
На обґрунтування позову зазначено невиконання відповідачем
зобов'язань за договором підряду щодо оплати виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.05,
залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 25.07.05 позов задоволено, на користь
позивача стягнуто 5743685,56 грн. та судові витрати.
Судові рішення вмотивовані Положенням статті 213 ч. 1.2
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про те, що боржник, який прострочив виконання, відповідає перед
кредитором за збитки, завдані простроченням, якщо внаслідок
прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора,
він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати
відшкодування збитків.
Ухвалені у справі рішення оскаржує Управління комунального
господарства Донецької міської ради, яке просить скасувати
рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та
прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити,
посилаючись на те, що судами необґрунтовано поновлено строк
позовної давності. а також неправильно застосовані положення
статті 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, що склалися між сторонами по спору за договором
підряду від 15.08.98 були предметом розгляду судових інстанцій
неодноразово.
Встановлено, що між корпорацією “Індустріальна спілка Донбасу”
та Управлінням комунального господарства Донецької міської ради
укладено договір підряду за № 337/98-650 від 15.08.98 на
виконання робіт по ремонту автомобільних доріг.
Корпорація “Індустріальна спілка Донбасу” виконала свої
зобов'язання, роботи були прийняті відповідачем, про що свідчить
акт приймання виконаних у 1999 році робіт.
Управління комунального господарства не виконало зобов'язань за
договором підряду, вартість виконаних і прийнятих ним робіт не
сплатило.
За умовами договору відповідач мав сплатити виконані роботи
векселями.
Через невиконання відповідачем зобов'язань, незважаючи на
чисельні пропозиції позивача розрахуватися, позивач втратив
інтерес до виконання відповідачем зобов'язань у спосіб,
передбачений угодою і змінив свої позовні вимоги, вимагаючи
відшкодувати збитки, понесені внаслідок умов договору.
Доводи касаційної скарги про необґрунтованість відновлення судом
строку позовної давності є неспроможними, оскільки відповідно до
статті 80 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
якщо суд визнає
поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене
право підлягає захистові.
Суд першої інстанції визнав наведені позивачем обставини, що
потягли за собою пропуск строку позовної давності поважними і
вказав на те, що порушене право позивача підлягає захистові.
Суд касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має
права вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на викладене колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає юридичну оцінку, дану місцевим та апеляційним
судами обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах
справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
25.07.05 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська