ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.10.2005                                    Справа N 40/16-2005
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу
товариства  з обмеженою відповідальністю “Лавіком” на  постанову
Київського  міжобласного  апеляційного господарського  суду  від
14.06.2005  року  у справі № 40/16-2005 за позовом  акціонерного
поштово-пенсійного  банку  “Аваль”  до  товариства  з  обмеженою
відповідальністю “Лавіком”
 
про   звернення стягнення на майно, -
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  лютому  2005 року акціонерний поштово-пенсійний банк  “Аваль”
звернувся до господарського суду Київської області з позовом  до
товариства з обмеженою відповідальністю “Лавіком”, з урахуванням
уточнених  позовних вимог, про звернення стягнення на заставлене
за   договорами  застави  №  11/1-1431/2  від  8.07.2003   року,
№ 11/1-386 від 5.03.2002 року, № 11/1-1431/3 від 8.07.2003 року,
6.03.2002  року майно в сумі 3642105,08 грн., в  тому  числі  по
кредитам  –на суму 3355333,35 грн. та по пені на суму  286771,73
грн.,  посилаючись  на невиконання відповідачем  умов  кредитних
договорів  № 010/08/1054 від 19.12.2002 року, № 010/08/1055  від
19.12.2002  року,  № 010/08/1431 від 8.07.2003  року,  укладених
сторонами   на   виконання  Генеральної  кредитної   угоди   від
25.02.2002 року.
 
Рішенням  господарського суду Київської області  від  14.04.2005
року,  залишеним  без  змін постановою  Київського  міжобласного
апеляційного  господарського суду  від  14.06.2005  року,  позов
задоволено.  Звернуто  стягнення  на  заставлене  за  договорами
застави  №  11/1-1431/2  від  8.07.2003  року,  №  11/1-386  від
5.03.2002 року, № 11/1-1431/3 від 8.07.2003 року, 6.03.2002 року
майно,  яке  належить відповідачу, а саме: алмазно-канатну  пилу
типу  Teledium TDI 35 Super, комплект подушок розміром 1м х  1м,
тонкий  бур  типу Slim Driller SD 76 Super, установку  канатного
пиляння  з  електродвигуном  30  НР  і  безперервним  варіатором
обертів  Gran-Fil  Super в кількості 1 шт.,  автономну  мобільну
установку  для  буріння  вертикальної та горизонтальної  строчки
Liner  100, мобільну бурову установку Trimmer 200 PB в кількості
1  шт.,  гідро клинову установку Tampslit 15/400 в  кількості  1
шт.,  маніпулятор кам’яних блоків Катерпіллар 988 F-II, код ТНВД
84295190   в  кількості  1  шт.,  маніпулятор  кам’яних   блоків
Катерпіллар  980  G,  код  ТНВД  84295190  в  кількості  1  шт.,
маніпулятор кам’яних блоків Катерпіллар 980 G, код ТНВД 84295190
в  кількості 1 шт. на загальну суму 3642105,08 грн.  на  користь
позивача.  Стягнуто з відповідача на користь позивача 1700  грн.
державного   мита,  118  грн.  витрат  на  інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
 
У  касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у
справі  судові  рішення та передати справу на новий  розгляд  до
місцевого  суду,  вказуючи  на  порушення  попередніми  судовими
інстанціями  норм  процесуального права, а саме,  неповідомлення
відповідача  про  час  і місце розгляду справи  в  місцевому  та
апеляційному   господарських  судах,  що  позбавило   останнього
можливості захисту своїх прав та законних інтересів.
 
У   відзиві   на  касаційну  скаргу  позивач  просить   залишити
оскаржувані  судові  рішення без змін, а касаційну  скаргу  –без
задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для  її
задоволення.
 
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,
суд  вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи та було  встановлено  судом
апеляційної  інстанції,  ухвалою господарського  суду  Київської
області  від  4.02.2005  року  порушено  провадження  у  справі,
прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на
23.02.2005 року, сторін зобов’язано надати суду певні документи,
явку  їх  повноважних представників в судове  засідання  визнано
обов’язковою.
 
Ухвалою  місцевого суду від 23.02.2005 року в зв’язку з  неявкою
повноваженого   представника  відповідача   та   заявленим   ним
клопотанням  розгляд  справи  відкладено  на  16.03.2005   року,
відповідача повторно зобов’язано надати відповідні документи.
 
15.03.2005  року  відповідач звернувся  до  суду  з  заявою  про
відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю присутності
повноважних   представників  відповідача  у   судове   засідання
16.03.2005 року.
 
Ухвалою господарського суду першої інстанції від 28.03.2005 року
розгляд справи відкладено на 14.04.2005 року.
 
Вказані  ухвали  місцевого суду надіслані сторонам  у  справі  з
дотриманням  встановленого ст. 87 Господарського  процесуального
кодексу  ( 1798-12  ) (1798-12)
         процесуального строку,  про  що  свідчать
відповідні  штампи канцелярії місцевого господарського  суду  на
зворотній   стороні  ухвал,  список  рекомендованих  відправлень
місцевого  суду, що містить відбиток штампу відділення  зв’язку,
та копія фінансового чека КМД “Укрпошта”.
 
З  огляду  на  викладене, суд другої інстанції підставно  дійшов
висновку  про  те, що відповідач був належним чином повідомлений
про час і місце проведення місцевим господарським судом судового
засідання 14.04.2005 року.
 
При  цьому,  з  матеріалів справи вбачається, що відповідач  був
належним  чином повідомлений про час і місце судового  засідання
апеляційного   господарського  суду,  про  що   свідчить   штамп
канцелярії суду другої інстанції на зворотньому боці ухвали  про
порушення апеляційного провадження у справі від 10.05.2005 року,
а тому посилання відповідача в касаційній скарзі на протилежне є
необґрунтованими  і  не  можуть  бути  взяті  судом   касаційної
інстанції до уваги.
 
З  огляду  на викладене, підстав з заявлених у касаційній  сказі
мотивів  скасування  оскаржуваних судових  рішень  у  справі  не
вбачається.
 
При  розгляді справи попередні судові інстанції повно встановили
обставини,  що  мають  значення для вирішення  спору,  правильно
застосували норми матеріального і процесуального права,  а  тому
підстави  для  скасування постановлених у справі судових  рішень
відсутні.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України –
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   товариства  з  обмеженою   відповідальністю
“Лавіком”  залишити  без  задоволення, а рішення  господарського
суду   Київської  області  від  14.04.2005  року  та   постанову
Київського  міжобласного  апеляційного господарського  суду  від
14.06.2005 року у справі № 40/16-2005 –без змін.
 
Головуючий    Перепічай В.С.
 
Судді         Вовк І.В.
 
              Гончарук П. А.