ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2005 Справа N 30/176
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому Державного відкритого акціонерного
судовому засіданні товариства “Групова збагачувальна
касаційну скаргу фабрика “Михайлівська” ДП ДХК
“Луганськвуглепереробка”, м.
Первомайськ
на постанову від 11.07.2005
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 30/176
господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Державного відкритого акціонерного
товариства “Групова збагачувальна
фабрика “Михайлівська” ДП ДХК
“Луганськвуглепереробка”, м.
Первомайськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Кассіопея - ГФЗ Михайлівська”, м.
Донецьк
Про розірвання договору оренди
за участю представників сторін:
від позивача - Колесніков Ю.О.
від відповідача -
В С Т А Н О В И В:
Державним відкритим акціонерним товариством “Групова
збагачувальна фабрика “Михайлівська” заявлено позов до
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Кассіопея-ГФЗ
Михайлівська” про розірвання договору оренди цілісного майнового
комплексу.
На обгрунтування позову зазначено не виконання відповідачем умов
договору щодо сплати орендної плати, інших платежів,
передбачених договором.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
30.05.2005 позов задоволено.
Задовольняючи позов суд, суд виходив з того, що орендарем не
виконуються умови договору щодо сплати орендної плати, договору
купівлі-продажу обігових матеріальних коштів та кредитного
договору щодо сплати процентів, які є невід’ємною частиною до
договору цілісного майнового комплексу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.07.2005 рішення суду від 30.05.2005 скасовано, у
задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що не сплата
орендної плати не може бути підставою для розірвання договору
оренди.
Що стосується не виконання умов договору про викуп оборотних
матеріальних засобів та договору про надання в кредит коштів та
цінних паперів, то ці договори, на думку апеляційного суду є
самостійними і їх невиконання не впливає на чинність основного
договору оренди.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
скаржник просить скасувати постанову апеляційного суду від
11.07.2005, а рішення господарського суду залишити без змін,
посилаючись на безпідставність висновків суду про зміну умов
договору щодо сплати орендної плати та інших платежів. Звертає
увагу суду на те, що відповідач в односторонньому порядку змінив
умови договору оренди, що є порушенням вимог ст. ст. 11, 509,
525, 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та другої інстанції встановлено, що 29.10.2001 між
Державним відкритим акціонерним товариством “Групова
збагачувальна фабрика “Михайлівська” та Товариством з обмеженою
відповідальністю фірма “Кассіопея” укладено договір оренди, за
яким ДВАТ “Групова збагачувальна фабрика “Михайлівська” передала
в оренду цілісний майновий комплекс № 162/17.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, яким керувалися сторони,
укладаючи договір оренди, одним з основних обов’язків орендаря є
зобов’язання вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в
установлений строк, відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Згідно до ст. 21 Закону України “Про підприємства в Україні”
( 887-12 ) (887-12)
–підприємства вільні у виборі предмета договору,
визначенні зобов’язань, будь-яких інших умов господарських
взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до Закону України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
–підприємництво –це самостійна ініціатива, систематична, на
власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню
робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання
прибутку.
У даному випадку позивач, передавши в оренду відповідачу майно
–цілісний майновий комплекс, розраховував на отримання прибутку,
що є метою будь-якого підприємства.
Укладаючи договір оренди сторони договору за № 162/17 від
29.10.2001 узгодили умови, за якими буде використовуватися
об’єкт оренди та платежі, які має здійснювати орендар за
користування майном орендодавця.
У зазначені умови договору оренди сторонами не вносилися зміни,
більше того, орендарем не порушувалося перед орендодавцем
питання щодо змін умов договору стосовно порядку сплати орендної
плати та здійснення інших платежів передбачених договором.
Відповідач, заперечуючи невиконання ним зобов’язань за договором
оренди, посилається на те, що платежі за договором оренди він
здійснював до державного бюджету і лише після того, як йому
стало відомо про те, що орендодавець є акціонерним товариством,
почав перераховувати орендну плату позивачу.
Однак, ці доводи відповідача є неспроможними, оскільки договір
оренди укладено між ТОВ “Кассіопея” –орендар та орендодавцем –
державним відкритим акціонерним товариством, про що було відомо
відповідачу при підписанні цього договору.
Посилання апеляційної інстанції на те, що кредитний договір та
договір купівлі-продажу обігових матеріальних коштів є
додатковими умовами договору і ці договори є самостійними, а їх
невиконання не впливає на чинність основного договору не
відповідають дійсності, оскільки в пунктах 1.1 вказаних
договорів чітко зазначено, що ці договори є невід’ємною частиною
основного договору –договору оренди.
Зважаючи на викладене колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 11.07.2005 помилковою, а тому підлягаючу
скасуванню.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.10.2005 скасувати, рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 30.05.2005 залишити без змін.
Головуючий Л. Невдашенко
Судді: М. Михайлюк
Н. Дунаєвська