ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2005 Справа N 16/83
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів: Дунаєвської Н.Г. Мележик
Н.І.(доповідач),
розглянувши у відкритому Закритого акціонерного товариства
судовому засіданні „Атоменергопром”
касаційну скаргу
на рішення господарського суду м. Києва від
та постанову 11.03.2005 року
Київського апеляційного господарського
суду від 23.06.2005 року
у справі № 16/83
за позовом Закритого акціонерного товариства
„Трансфорвардінг Лімітед АГ”
До Закритого акціонерного товариства
„Атоменергопром”
про стягнення 401 457,48 грн.
за участю представників:
позивача – Лобуцький
В.П. ,, Звізда С.М.,
відповідача –Собакарьов І.В.,
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2004 року закрите акціонерне товариство
„Трансфорвардінг Лімітед АГ” (м. Київ) звернулося з позовом до
закритого акціонерного товариства „Атоменергопром» (м. Київ) про
стягнення 401 457,48 грн. В ході розгляду справи позивач подав
заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути
491 812,91 грн. основного боргу та 2 580,02 грн. пені
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.03.2005р. (суддя
Ярмак О.М.), залишеним постановою Київського апеляційного
господарського суду від 23.06.2005р. (судді: Губенко Н.М.,
Барицький Т.Л. Ропій Л.М.) без змін, позов задоволено
повністю. З відповідача стягнуто 491 812,91 грн. основного
боргу, 2 580,02 грн. пені, 1 700 грн. державного мита та 118
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
В касаційній скарзі ЗАТ „Атоменергопром» просить рішення
господарського суду м. Києва від 11.03.2005р. та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р.
скасувати, посилаючись на порушення господарськими судами норм
матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення,
яким визнати договір комісії на транспортно-експедиційне
обслуговування № 21/10-2004-В від 05.10.2004р. неукладеним.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши
пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції в
порядку ст. ст. 43, 47, 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повно та
об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в
їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх
вимог і заперечень докази.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, 05.10.2004р. між ЗАТ „Трансфорвардінг
Лімітед АГ” (комісіонер) та ЗАТ „Атоменергопром» (комітент)
укладено договір комісії на транспортно-експедиційне
обслуговування № 21/10-2004-В, згідно з умовами якого комітент
уповноважив, а комісіонер прийняв на себе повноваження і
обов’язки за винагороду, за дорученням комітента, від свого
імені, але за рахунок комітента, здійснювати діяльність по
організації транспортно-експедиційного обслуговування по
перевезенню вантажів для комітента і здійснювати розрахунки за
такі перевезення з відповідними залізницями та іншими задіяними
організаціями, підприємствами, фізичними особами.
Пунктами 3.3, 4.8, 5.1, 5.2 договору передбачено, що остаточний
розрахунок проводиться протягом трьох банківських днів з дати
підписання акту виконаних робіт за надання послуг, передбачених
договором. Відповідач виплачує комісійну винагороду, розмір якої
встановлюється у відповідних додатках, що є невід’ємною частиною
договору, оплата комісійної винагороди проводиться протягом
трьох банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт,
при порушенні строків оплати нараховується пеня за кожний день
прострочки.
Господарські суди встановили, що відповідач свої зобов’язання
за договором не виконував, оплату в повному обсязі не
здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі
491812,91 грн.
Посилання відповідача в касаційній сказі на те, що судами
попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що договір
підписаний не уповноваженою на те особою, не приймаються судом
до уваги виходячи з наступного.
Договір № 21/10-2004-В підписаний комерційним директором
Кучеруком О.М. на підставі довіреності від 01.01.2004р.
№ 01/01Д.
Згідно зі ст. 241 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочин, вчинений
представником з перевищенням повноважень, створює, змінює,
припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє,
лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин
вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він
представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до
виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку
представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та
обов”язки з моменту вчинення цього правочину.
Дослідивши належним чином зазначені обставини, апеляційний
господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що
мали місце дії відповідача по схваленню угоди № 21/10-2004-В,
які знайшли своє відображення як у вигляді перерахування
попередніх оплат із зазначенням у призначенні платежів саме
договору № 21/10-2004-В так і прийняттям виконання робіт та
послуг.
Не знайшли свого правового підтвердження і вимоги відповідача в
касаційній скарзі щодо недійсності спірного договору в зв’язку з
недосягненням сторонами при його укладенні згоди по всіх
істотних його умовах.
Так, зі змісту ст. 316 ГК України, ст. 929 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
вбачається, що договір транспортного експедирування
може мати елементи інших угод, що надає можливість надавати
різні послуги з транспортного експедирування, перелік яких не
обмежується.
В силу ч. 3 ст. 1012 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
істотними умовами
договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або
купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Договір № 21/10-2004-В, укладений між сторонами, передбачає
здійснення транспортного експедирування і вартість наданих
послуг та всі інші умови, необхідні для виконання погоджені в
договорі, додатках до нього, звітах комісіонера.
За таких обставин є обґрунтованими та такими, що базуються на
нормах чинного законодавства висновки судів попередніх
інстанцій щодо відсутності підстав стверджувати про те, що
сторонами не погоджено істотних умов договору транспортного
експедирування.
Враховуючи викледене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення
господарського суду м. Києва від 11.03.2005р. та постанова
Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р.
прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому
підстави для їх скасування відстуні.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 108, 111-5, 111-7,
111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
„Атоменергопром» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 11.03.2005р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.06.2005р. по справі № 16/83 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: Н. Мележик
Н Дунаєвська