ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2005 Справа N 11/1154
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів-Ткаченко Н.Г.
Бур’янової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Монастирищенському
районі Черкаської області
на рішення господарського суду Черкаської області від
23.05.2005 р. по справі № 11/1154 за позовом Управління
Пенсійного Фонду України в Монастирищенському районі Черкаської
області до ВАТ “Завод продтоварів»
про стягнення 63865, 56 грн.
В С Т А Н О В И В:
Позивач - УПФ України в Монастирищенському районі Черкаської
області 03.03.2005 р. звернувся з позовом до господарського
суду Черкаської області про стягнення з ВАТ “Завод продтоварів»
заборгованості за період з 01.10.2002 р. по 21.02.2005 р. з
страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.
28.04.2005 р. позивач подав до господарського суду заяву про
зменшення суми позовних вимог до 59292,99 грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від
23.05. 2005 р. по справі № 11/1154 /суддя Довгань К.І./
позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача на
користь позивача 1022,23 грн. –недоїмки, 51 грн. – витрат по
сплаті державного мита, 118 грн. –витрат на інформаційне
–технічне забезпечення судового процесу. В решті позову
провадження по справі припинено.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в
Монастирищенському районі Черкаської області просить скасувати
рішення господарського суду Черкаської області від
23.05.2005 р., в частині, де відмовлено в стягненні збору з
01.10.2002 р. по 01.10.2004 р. в сумі 58270,76 грн.,
посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм
матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення
по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про день та
час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено
господарським судом першої інстанції, відповідно до акту
звірки між УПФ України в Монастирищенському районі Черкаської
області та ВАТ “Завод продтоварів» від 21.06.2004 р. борг
відповідача, за розрахунками УПФ України в Монастирищенському
районі, за період з 01.10.2002 р. по 21.02.2005 р. становить
4253, 46 грн., а за період з 01.10.2002 р. по 20.02.2005 р.
–63865, 56 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції
виходив з того, відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему
оподаткування» ( 1251-12 ) (1251-12)
платники податків і зборів
(обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми
податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами
терміни;
- порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб
перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів, нарахування і сплати та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами
визначено спеціальним Законом України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
;
- п. 1.12 ст. 1 та п.п. 2.1.2 п. 2.1 ст. 2 вищезазначеного
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, установи Пенсійного Фонду України віднесено
до контролюючих органів, які відповідно до п.п. 2.2.1., п. 2.2
ст. 2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
мають право здійснювати перевірки
своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати
внесків до Пенсійного Фонду України;
- статтею 5 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено порядок узгодження сум
податкових зобов”язань, в тому числі і зобов”язання платника
податків сплатити до Пенсійного Фонду України відповідну суму
коштів у порядок і в строки, визначені Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
;
- згідно зі ст. 1 Закону № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг
(недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником
податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку,
але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована
на суму такого податкового зобов'язання;
- згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
, податковий
борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником
податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку,
але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована
на суму такого податкового зобов'язання;
- поданий позивачем розрахунок заборгованості ВАТ “Завод
продтоварів» свідчить про те, що борг відповідача за період
з 01.04.2004 р. по 21.02.2005 р. становить 1022, 23 грн.
Вказана заборгованість не оспорюється відповідачем.
Таким чином, господарський суд Черкаської області, дійшов до
висновку, що позовні вимоги УПФ в Монастирищенському районі
Черкаської області в частині стягнення 1022, 23 грн. з ВАТ
“Завод продтоварів» є такими, що підтверджуються матеріалами
справи та ґрунтуються на вимогах закону, а отже, підлягають
задоволенню.
Припиняючи провадження в частині вирішення спору щодо стягнення
заборгованості з відповідача за період з 31.10.2002 р. по
01.04.2004 р., господарський суд першої інстанції виходив з
того, що рішенням господарського суду Черкаської області від
10.06.2004 р. по справі № 16/1310, де предметом розгляду була
заборгованість ВАТ “Завод продтоварів» по сплаті страхових
внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування за період
з 31.10.2002 р. по 01.04.2004 р. в частині стягнення боргу за
період з 31.10.2002 р. по 01.01.2004 р. позивачу було
відмовлено, та стягнуто заборгованість за період з 01.01.2004
р. по 01.04.2004 р.;
- зазначене рішення не було оскаржено і вступило в закону силу;
- відповідно до ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського
суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив
господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з
тих же підстав;
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із
загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вище
вимогам не відповідає.
Аналіз положень Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, Закону України “Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття» від 02.03.2000р. № 1533 ( 1533-14 ) (1533-14)
(далі - Закон
України № 1533 ( 1533-14 ) (1533-14)
) та Закону України “Про систему
оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-ХП ( 1251-12 ) (1251-12)
не дає
підстав для віднесення страхових внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття до податків
і зборів (обов'язкових платежів).
За змістом ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
розмір
податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється
законом. Таким загальним законом є Закон України “Про систему
оподаткування» ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Стаття 1 Закону України “Про систему оподаткування» ( 1251-12 ) (1251-12)
встановлює, що ставки, механізм справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та
збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки
до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх
форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть
встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім
законів про оподаткування.
Перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений у
ст.ст. 14, 15 даного Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
, є вичерпним. Податки і
збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим
Законом, крім визначених Законом України “Про джерела
фінансування дорожнього господарства України» ( 1562-12 ) (1562-12)
,
сплаті не підлягають.
Згідно з преамбулою Закону України № 2181( 2181-14 ) (2181-14)
, цей Закон
( 2181-14 ) (2181-14)
є спеціальним законом з питань оподаткування.
Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками
визначається Законом України “Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV ( 1058-15 ) (1058-15)
.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про
систему оподаткування»« від 18.02.1997 року ( 77/97-ВР ) (77/97-ВР)
було
встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні
правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на
соціальне страхування до прийняття законів України з питань
соціального страхування.
Страхові внески, зокрема, на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування, не включені до податків і зборів
(обов'язкових платежів), встановлених Законом України “Про
систему оподаткування» ( 1251-12 ) (1251-12)
. Закон України № 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
не може розширювати перелік податків і зборів
(обов'язкових платежів) або поширювати порядок погашення
зобов'язань платників податків на платежі, які не включені у
систему оподаткування.
Таким чином, не можна вважати зобов'язання по страховим внескам
податковим боргом, на який поширюється дія Закону України № 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно його преамбули.
Отже, господарський суд першої інстанції, вирішуючи спір,
прийшов до помилкового висновку щодо закону, який підлягав
застосуванню до даних правовідносин.
За таких обставин, постановлене по справі рішення
господарського суду Черкаської області від 23.05.2005 р., можна
визнати як таке, що відповідає вимогам закону і воно підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене,
більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи,
дати належну оцінку зібраним по справі доказам, що мають
значення для вирішення спору по суті, доводам та запереченням
сторін і в залежності від встановленого та вимог закону
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7
–111-12, Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в
Монастирищенському районі Черкаської області задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 23.05.2005
р. по справі № 11/1154 скасувати, справу направити на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий - Б.М. Поляков
Судді- Н.Г. Ткаченко
С.С.Бур’янова