ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2005 Справа N 7/171
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів: Мележик Н.І.(доповідач), Михайлюк М.В.
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою відповідальністю
судовому засіданні в “Цитадель”
касаційну скаргу
постанову Київського апеляційного господарського
суду від 15.06.2005 року
у справі № 7/171
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Іліон”
До Товариства з обмеженою відповідальністю
“Цитадель»
про стягнення 895 грн.
за участю представників:
позивача –не з’явились,
відповідача –не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю
“Іліон” (м. Вишгород) звернулося з позовом до товариства з
обмеженою відповідальністю “Цитадель» (м. Київ) про стягнення
895 грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2005р. (суддя
Якименко М.М.) залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 15.06.2005р. (судді Зеленін
В.О., Рєпіна Л.О., Синиця Н.І.) позов щодо стягнення з
відповідача 895 грн. заборгованості у зв’язку з неналежним
виконанням договору поставки задоволено: стягнуто з відповідача
на користь позивача 845,88 грн. основного боргу, 21,90 грн.
пені, 4,38 грн. річних, 22,84 грн. інфляційних, 51 грн.
державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, товариство з обмеженою відповідальністю “Цитадель»
просить постанову Київського апеляційного господарського суду
від 15.06.2005 року скасувати, як необґрунтовану та таку, що не
відповідає нормам матеріального та процесуального права, та
прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій 02.07.2004 р. між сторонами укладено
договір поставки № 408, відповідно до умов якого позивач
зобов'язався поставити лікеро-горілчані вироби (товар), а
відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити
вартість конкретної партії товару протягом 14 календарних днів з
моменту його отримання.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивач
поставив товар відповідачеві, що підтверджується наявними в
справі накладними, за який відповідач розрахувався частково на
суму 1480,74 грн., що підтверджується банківськими виписками та
картками клієнта.
Посилання відповідача в касаційній скарзі, що позивач не надав
доказів поставки товару саме за договором № 408, так як в
накладних відсутній запис про призначення платежу. Крім того,
генеральне доручення, виписане на ім’я Семенчик М.П. ,
уповноваженої на отримання товару згідно договору не містить
дати складання та не виконувалось, оскільки накладні підписували
інші особи. Договір № 408 не містить умов щодо строку поставки
товару та його ціни не приймаються колегією суддів до уваги
виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи є
висновки місцевого та апеляційного господарського суду, що факт
отримання товару підтверджується штампом відповідача на
накладних, доказів погашення заборгованості в повному обсязі або
повернення товару судам не надано, також відсутні докази
прийняття товару не уповноваженими на те особами. Щодо
відсутності у договорі строків поставки, то з п. 3 вбачається,
що поставка здійснюється за домовленістю сторін, тобто факт
отримання товару з підписанням накладних свідчить про те, що
домовленість між сторонами все ж таки існувала. Пунктом 6.2
договору передбачено, що асортимент, кількість і ціна на кожну
конкретну партію товару відображається в накладних на
поставлений товар.
В силу ч. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо строк (термін)
виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений
моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його
виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий
обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо
обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів
цивільного законодавства.
На претензію № 212 від 29.12.2004р. щодо сплати заборгованості
відповідач відповіді не надав, заборгованість не погасив.
Обґрунтованими та такими, що базуються на нормах чинного
законодавства є висновки судів попередніх інстанцій щодо
задоволення вимог позивача стосовно стягнення пені, річних і
інфляційних, оскільки заборгованість за отриманий товар не
погашена.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
Київським апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту
не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для
зміни чи скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 108, 111-5, 111-7,
111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Цитадель» залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.06.2005р. по справі № 7/171 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: Н. Мележик
М.Михайлюк