ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2005 Справа N 6/216-8/115
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г. Бур’янової С.С.
за участю: ліквідатора ВАТ “Фабрика “Сувенір” арбітражного
керуючого Коляди В.І.; представника Стрійської ОДПІ - Білоуса
А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві касаційне
подання прокурора Сколівського району Львівської області
на постанову господарського суду Львівської області від
21.12.2004 р. по справі № 6/216-8/115 за заявою Стрийської
об’єднаної державної податкової інспекції до Відкритого
акціонерного товариства “Фабрика “Сувенір”
про банкрутство.
В С Т А Н О В И В:
Кредитор – Стрийська ОДПІ 08.06.2004 р. звернувся з заявою до
суду про банкрутство ВАТ “Фабрика “Сувенір” в наслідок його
фінансової неспроможності.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.06.2004
р. було порушено провадження по справі № 6/216-8/115 про
банкрутство боржника - ВАТ “Фабрика “Сувенір”, введено мораторій
на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна
–арбітражного керуючого Коляду В.І.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Львівської
області від 15.07.2004 р. по справі № 6/216-8/115 було
зобов’язано кредитора - Стрийську ОДПІ у 10-ти денний строк
подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення
провадження по справі про банкрутство, призначено попереднє
засідання суду на 17.09.2004 р.
30.09.2004 р. в газеті “Голос України» було опубліковано
оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство
боржника –ВАТ “Фабрика “Сувенір».
Ухвалою попереднього засідання господарського суду Львівської
області від 30.11.2004 р. по справі № 6/216-8/115 було
затверджено реєстр вимог кредиторів, який наданий розпорядником
майна, зобов’язано арбітражного керуючого Коляду В.І. у
десятиденний строк з дня затвердження вимог кредиторів провести
перше зібрання кредиторів.
Постановою господарського суду Львівської області від 21
.12. 2004 р. по справі № 260/10-1497 /суддя Даценко М.В./
було визнано банкрутом ВАТ “Ямпільське хлібоприймальне
підприємство». Постанова мотивована тим, що комітет кредиторів
звернуся з клопотанням про визнання боржника банкрутом та
відкриття ліквідаційної процедури.
В касаційному поданні прокурор Сколівського району Львівської
області просить постанову господарського суду Львівської
області від 21.12.2004 р. скасувати, посилаючись на те, що
вона постановлена з порушенням норм матеріального та
процесуального права, та прийняти нове рішення по справі.
У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ВАТ “Фабрика “Сувенір”
Коляда В.І. просить залишити скаргу без задоволення, а
оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на те, що висновки
суду відповідають вимогам чинного законодавства.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко, пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів дійшла до висновку, що
касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2004 р. комітетом
кредиторів було подано клопотання про визнання боржника
банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Господарський суд Львівської області постановою 21.12.2004 р.
визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із
загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржувана постанова суду першої інстанції зазначеним вище
вимогам не відповідає.
Відповідно до абз.4 ст. 1 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
( 2343-12 ) (2343-12)
суб’єкт господарської діяльності може бути визнаний
банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його
неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити
визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування
ліквідаційної процедури.
Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та
відкриття ліквідаційної процедури суд в обов’язковому порядку
повинен з’ясувати актив і пасив боржника.
Як вбачається з постанови, в порушення вимог закону, зазначені
обставини справи взагалі не досліджувались господарським судом,
а приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд
посилається лише на клопотання комітету кредиторів.
Також, як вбачається із матеріалів справи, комітету кредиторів
не був наданий для схвалення звіт керуючого санацією про
фінансовий стан боржника, не було з’ясоване питання можливості
погашення боргів ВАТ “Фабрика “Сувенір” в процедурі санації.
Разом з тим, як того вимагає Закон України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
, визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити
його неплатоспроможність для чого необхідно належним чином
з’ясувати зазначені вище питання.
Відповідно до затвердженого судом, в порядку ст. 15 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, реєстру вимог кредиторів,
визначенню підлягає розмір пасиву боржника.
Відомості про актив боржника, мають міститися у звіті
арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією)
про фінансово - майновий стан божника, що повинен бути наданий
комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів
вирішує питання про введення наступної судової процедури.
Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом
розгляду в судовому засіданні.
Якщо встановлення пасиву боржника відбувається на попередньому
засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву
боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні
суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження
майном боржника.
Таким чином, завдання підсумкового засідання суду полягає в
з’ясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової
процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак
остаточна їх оцінка надається судом.
Прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника
банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, є
прерогативою господарського суду, як того вимагає ст. 1 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом» ( 2343-12 ) (2343-12)
.
В супереч вимог закону, суд першої інстанції, приймаючи
постанову про визнання боржника банкрутом, належним чином не
з’ясував дійсні обставини справи, не дав належної оцінки всім
зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та
законодавчо не обґрунтував свої висновки.
За таких обставин постанову господарського суду Львівської
області від 21.12.2004 р. по справі № 6/216-8/115 не можна
визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і
вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню
до господарського суду Херсонської області на стадію
підсумкового засідання в процедурі розпорядження
майном.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7
–111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання прокурора Сколівського району Львівської
області задовольнити.
Постанову господарського суду Львівської області від
21.12.2004 р. по справі № 6/216-8/115 скасувати, справу
направити до господарського суду Львівської області на
стадію підсумкового засідання в процедурі розпорядження майном.
Головуючий - М. Поляков
Судді- Н.Г. Ткаченко
С.С.Бур”янова