ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.10.2005                                         Справа N 5/110
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  касаційну  скаргу
малого   приватного  підприємства  “Екотехнокорм”  на  постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 16.06.2005 року
у   справі   №   5/110   за   позовом  приватного   підприємства
“Виробничо-комерційна  фірма  “Фенікс”  до   малого   приватного
підприємства “Екотехнокорм”
 
про   витребування майна, -
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  лютому  2005 року приватне підприємство “Виробничо-комерційна
фірма  “Фенікс”  звернулось  до господарського  суду  Луганської
області    з   позовом   до   малого   приватного   підприємства
“Екотехнокорм”    про    зобов’язання   відповідача    повернути
комплектуючі  причепів  марок ГКБ  819  та  ГКБ  8328  загальною
вартістю   812540  грн.,  переданих  позивачем   відповідачу   у
відповідності  з  контрактом про сумісну господарсько-економічну
діяльність  та  співробітництво № 27/06 від 27.06.2003  року  та
додатком  №  1  до  вказаного контракту та на підставі  договору
відповідального  зберігання  №  27/06/01  від  27.06.2003  року,
укладеного   в   межах  дії  зазначеного   контракту   та   акту
приймання-передачі до нього від 27.06.2003 року, посилаючись  на
те,  що  відповідач,  в  порушення умов  вказаних  контракту  та
договору,  не забезпечив належні умови зберігання та  повернення
комплектуючих в повному обсязі.
 
Рішенням  господарського суду Луганської області від  27.04.2005
року,  залишеним  без  змін постановою Луганського  апеляційного
господарського  суду  від  16.06.2005  року,  позов  задоволено.
Зобов’язано    відповідача    повернути    позивачу     наступні
комплектуючі: кузов причепу ГКБ 819 у кількості 36 штук на  суму
157320 грн.; раму основання причепу ГКБ 819 у кількості 68  штук
на  суму 224400 грн.; раму поворотну причепу ГКБ 819 у кількості
49 штук на суму 71540 грн.; дишло причепу ГКБ 819 у кількості 52
штуки  на суму 46800 грн.; гідро циліндр підйому кузову  причепу
ГКБ 819 у кількості 52 штуки на суму 62400 грн.; ось причепу ГКБ
819  у кількості 98 штук на суму 211680 грн.; ресору причепу ГКБ
819  у  кількості  192  штуки на суму  384000  грн.  Стягнуто  з
відповідача на користь позивача судові витрати.
 
У  касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у
справі  судові  рішення та прийняти нове рішення  про  залишення
позову  без  задоволення, вказуючи на порушення  та  неправильне
застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального
та процесуального права.
 
У   відзиві   на  касаційну  скаргу  позивач  просить   залишити
оскаржувані  судові  рішення без змін, а касаційну  скаргу  –без
задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для  її
задоволення.
 
Заслухавши  пояснення представників сторін,  вивчивши  матеріали
справи,  обговоривши  доводи касаційної  скарги  та  заперечення
проти   них,  суд  вважає,  що  касаційна  скарга  не   підлягає
задоволенню з таких підстав.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи та встановлено  попередніми
судовими   інстанціями,  згідно  умов  контракту   про   сумісну
господарсько-економічну  діяльність та співробітництво  №  27/06
від  27.06.2003  року  та  договору  відповідального  зберігання
№ 27/06/01 від 27.06.2003 року, укладеного в межах дії вказаного
контракту,    позивач    передав    відповідачу     за     актом
приймання-передачі   від   27.06.2003   року   певний    перелік
комплектуючих до причепу марки ГКБ 819.
 
Пунктом  3.2  договору № 27/06/01 передбачено,  що  позивач  має
право  у  будь-який  час  вимагати у  відповідача  повністю  або
частково майно, яке знаходиться на зберіганні.
 
Попередніми  судовими  інстанціями  встановлено,  що   внаслідок
повідомлення  позивачем відповідача про  рішення  змінити  місце
схову  майна, у відповідача виникло зобов’язання повернути майно
позивачу, яке є власністю останнього.
 
Актом   приймання   майна  від  30.12.2004   року,   за   участю
представника  незацікавленої організації, встановлена  недостача
комплектуючих  за  переліком,  який  відображений  у   акті,   а
претензія  позивача  до  відповідача  щодо  повернення   залишку
комплектуючих  причепу  марки  ГКБ  819  залишена  останнім  без
розгляду та задоволення.
 
Задовольняючи  позов  та залишаючи рішення  місцевого  суду  без
змін,  попередні судові інстанції керувались нормами  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         та виходили з того, що позивач  надав
суду   належні   документи,  що  підтверджують   обґрунтованість
заявлених  ним позовних вимог, а відповідачем не надано  жодного
доказу, який би спростовував доводи позивача.
 
Висновок  місцевого  та  апеляційного  господарських  судів  про
підставність    заявлених   позовних   вимог   та    невиконання
відповідачем  взятих на себе зобов’язань є законним,  відповідає
нормам   матеріального   і   процесуального   права,   фактичним
обставинам  та  наявним матеріалам справи, а  доводи  касаційної
скарги його не спростовують.
 
З   огляду  на  викладене,  підстав  для  зміни  або  скасування
постановлених у справі судових рішень не вбачається.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України –
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу малого приватного підприємства  “Екотехнокорм”
залишити   без   задоволення,  а  рішення  господарського   суду
Луганської  області від 27.04.2005 року та постанову Луганського
апеляційного  господарського суду від 16.06.2005 року  у  справі
№ 5/110 –без змін.
 
Поновити   виконання  рішення  господарського  суду   Луганської
області від 27.04.2005 року у справі № 5/110.
 
Головуючий    Перепічай В.С.
 
Судді         Вовк І.В.
 
              Гончарук П. А.