ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2005 Справа N 2-6/377-2005(2-6/7675-04)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Бур’янової С.С.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали Прокурора м. Євпаторія в інтересах держави
касаційного подання в особі Євпаторійської міської ради
на постанову від 05.05.2005 р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
та рішення від 25.02.2005 р. господарського суду АРК
у справі № 2-6/377-05 господарського суду АРК
за позовом Прокурора м. Євпаторія в інтересах держави
в особі Євпаторійської міської ради
до ліквідатора Управління житлово-комунального
господарства Євпаторійської міської ради
Нагорного С.К.
Про виключення майна з ліквідаційної маси
за участю представника сторони:
від Євпаторійської міської ради –Сеїтяг’яєва Е.С., довір.
В С Т А Н О В И В:
Прокурор м. Євпаторія в інтересах держави в особі Євпаторійської
міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ліквідатора
Управління житлово-комунального господарства Євпаторійської
міської ради Нагорного С.К. про виключення підвальних приміщень
будинку № 52 по вул. Некрасова у м. Євпаторії з ліквідаційної
маси банкрута.
Рішенням господарського суду АРК від 25.02.2005 р. (суддя Шкуро
В.М.) в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.05.2005 р. (судді: Латинін О.А. –головуючий, Видашенко
Т.С., Маслова З.Д.) апеляційне подання прокурора м. Євпаторія
залишено без задоволення, а рішення господарського суду АРК від
25.02.2005 р. –без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, прокурор
м. Євпаторія в інтересах держави в особі Євпаторійської міської
ради звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційним поданням, в якому просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
05.05.2005 р. і рішення господарського суду АРК від 25.02.2005
р. та прийняти нове рішення.
На думку заявника касаційного подання, судами першої та
апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та
процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 26 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційного подання, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, постановою
господарського суду АРК від 29.08.2003 р. у справі
№ 2-6/3861-2003 Управління житлово-комунального господарства
Євпаторійської міської ради визнано банкрутом та відкрита
ліквідаційна процедура.
Ліквідатором Управління житлово-комунального господарства
включені до ліквідаційної маси банкрута підвальні приміщення
будинку № 52 по вул. Некрасова у м. Євпаторії, які за договором
оренди передані у оренду приватному підприємцю Усенко Є.А.
(площею 42,2 кв.м. ).
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
усі види майнових активів (майно та майнові права)
банкрута, які належать йому на праві власності або повного
господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури
та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до
складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду.
Заперечуючи проти вказаних дій ліквідатора, позивач вважає, що
підвальні приміщення домоволодіння не можуть відчужуватися, так
як є технічними (допоміжними) приміщеннями, та зміна власника
може вплинути на технічну експлуатацію всього домоволодіння,
оскільки відповідно до ст. 1 Закону України “Про об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку” ( 2866-14 ) (2866-14)
неподільна
частина житлового комплексу, яка складається з частини
допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку,
технічного обладнання будинку, що забезпечують належне
функціонування жилого будинку є неподільним майном.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ст. 1 Закону України “Про
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” ( 2866-14 ) (2866-14)
допоміжні приміщення житлового комплексу входять до складу
загального та неподільного майна співвласників житлового
будинку.
Разом з тим, вказана стаття визначає термін “нежиле приміщення”,
який врегульовано окремо та визначено як приміщення, яке хоча і
входить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового
фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.
Таким чином, правильність вирішення даного спору залежить від
встановлення судами статусу спірних приміщень, а саме з’ясування
належності спірних приміщень до нежилих як самостійного об’єкта
цивільно-правових відносин або до допоміжних приміщень, які
призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового
обслуговування мешканців будинку.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що підвальне
приміщення будинку № 52 по вул. Некрасова у м. Євпаторії є
самостійним приміщенням. Підвальні приміщення, які стали
предметом експертного дослідження, були передані в оренду та не
є допоміжними приміщеннями по відношенню до жилого будинку.
При цьому, судами встановлено, що їх відчуження можливо без
шкоди для обслуговування і використання жилого комплексу
названого будинку, тобто вони можуть бути самостійним об’єктом
цивільно-правових відносин.
До такого висновку суди дійшли на підставі оцінки за правилами,
встановленими статтею 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, висновку
судової будівельно-технічної експертизи № 35 від 21.01.2005р.,
виконаної ТОВ “Інститут обліку і аудиту”.
Доводи заявника касаційного подання щодо невідповідності
висновків суду дійсним обставинам справи та необхідності
здійснити переоцінку доказів, не можуть бути прийняті колегією
суддів до уваги.
Спростування обставин справи, встановлених місцевим та
апеляційним господарськими судами при прийнятті оскаржуваних
судових рішень, виходить за межі повноважень наданих суду
касаційної інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Також необґрунтованим визнається посилання позивача на порушення
судом першої інстанції ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки
відкладення розгляду справи у зв’язку з нез’явленням
представників сторони є правом, а не обов’язком суду. До того ж
в судовому засідання від 25.02.2005 р. були присутні
представники і позивача, і відповідача.
За таких обставин справи колегія суддів вважає, що оскаржувані
судові рішення відповідають норма матеріального і процесуального
права та підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 26 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. 1 Закону України “Про об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку” ( 2866-14 ) (2866-14)
та
ст. ст. 42, 43, 77, 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційне подання прокурора м. Євпаторія в інтересах держави
в особі Євпаторійської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.05.2005 р. та рішення господарського суду АРК від
25.02.2005 р. у справі № 2-6/377-05 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Бур’янова
Н.Г. Ткаченко