Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,

суддів: Гоголь Т.Г.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

“Птахофабрика “Васильківська”, с. Зелений Бір

Київської області

на ухвалу Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 13.09.2005р.

зі справи № 353/17-04 господарського суду Київської області

за позовом Виробничо –наукового об’єднання птахівничої

промисловості “Укрптахопром”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства

“Птахофабрика “Васильківська”, с. Зелений Бір

Київської області

треті особи на 1. Відкрите акціонерне товариство

стороні позивача “Миронівський завод по виробництву круп і

без самостійних комбікормів”, м. Миронівка;

вимог на предмет 2. Одеська залізниця, м. Одеса;

спору 3. Південно–Західна залізниця, м. Київ

Про припинення дії договору № 63-8-263 від 02.10.1995р. та

стягнення 751 751, 78 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Гордєєв О.В. (дов. від 31.12.2004р. № 63-3-194)

від відповідача: Сливоцький Р.В. (дов. від 10.10.2005р. № 10/10-01

від третіх осіб: Південно-Західна залізниця –Кучер М.К. (дов. від 28.12.2004р. № 592-ню);

інші –не з’явилися

Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) учасники судового процесу належним чином повідомленні про час і місце

Доповідач: Продаєвич Л.В. засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 21.10.2005р., надіслана сторонам у справі – 27.10.2005р.).

В С Т А Н О В И В:

Виробничо–наукове об’єднання птахівничої промисловості “Укрптахопром”, м. Київ звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Васильківська” про припинення дії договору від 02.10.1995р. № 63-8-263 на постачання соєвих шротів та стягнення з птахофабрики 751 751,78 грн. - заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою від 29.11.2004р. господарський суд Київської області залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, без самостійних вимог на предмет спору –Миронівський комбінат хлібопродуктів.

Ухвалою від 28.03.2005р. суд, на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , здійснив заміну третьої особи - Миронівського комбінату хлібопродуктів його правонаступником –ВАТ “Миронівський завод по виробництву круп і комбікормів”.

12.04.2005р. позивачем подане уточнення до позовних вимог, в яких останній просить стягнути з відповідача заборгованість за платежами станом на 01.09.2004р. у сумі 231 552,09 грн.

Ухвалою від 18.04.2005р. суд, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , залучив до участі у справі в якості третіх осіб, на стороні позивача, без самостійних вимог на предмет спору –Одеську залізницю та Південно–Західну залізницю.

04.07.2005р. позивачем уточнені позовні вимоги, за якими сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача становить 324 772,67 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.08.2005р. (суддя Суховий В.Г.) - позов задоволений частково. Стягнуто з ВАТ “Птахофабрика “Васильківська” на користь повіреного Виробничо–наукового об’єднання птахівничої промисловості “Укрптахопром” –Товариства з обмеженою відповідальністю “ІФК Агроконсалт” 303 079,28 грн. - основного боргу, 4588,49 грн. –пені, 6 296,24 грн. –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 1 620,76 грн. та 112,50 грн. витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу. У частині стягнення 10 792,74 грн. пені - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство “Птахофабрика “Васильківська” звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою суду від 13.09.2005р. (судді Зеленіна Н.І. –головуючий, Андрейцева Г.М., Сергейчук О.А.) повернута без розгляду на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у зв’язку з ненаданням доказів надсилання її копії третій особі; ненаданням належних доказів щодо її надсилання ВНО “Укрптахопром”; ненаданням доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство “Птахофабрика “Васильківська” просить скасувати ухвалу Київського міжобласного господарського суду від 13.09.2005р. та направити справу до Київського міжобласного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

В обґрунтування касаційної скарги товариство посилається на невідповідність ухвали приписам п. 6 ст. 63, п. 1 ст. 95 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” (7-93) ; звертає увагу суду на відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямої вказівки щодо необхідності надіслання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Вважає, що відсутність опису вкладення до листа, за наявності розрахункового документу, виданого поштовим відділенням, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви. Посилається на те, що судом апеляційної інстанції невірно поширено дію змін ставок державного мита до Декрету КМУ “Про державне мито” (7-93) у зворотньому часі та незаконно встановлено, що оплата державного мита має здійснюватись відповідно до цих змін.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 18, 21 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього кодексу (1798-12) , треті особи лише входять до складу учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) до апеляційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Таким чином, положення Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не містять прямої вказівки щодо необхідності надіслання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відтак, посилання апеляційного суду в цій частині суперечать нормам процесуального законодавства.

Висновок апеляційної інстанції про відсутність належних доказів направлення копії апеляційної скарги іншій стороні у справі (ВНО “Укрптахопром”) суперечить обставинам справи, оскільки в якості доказу направлення копії апеляційної скарги заявником наданий фіскальний чек від 26.08.2005р. № 7188.

Відповідно до змісту ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) належними є докази, які мають значення для справи. Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи того, що наданий скаржником касовий чек має значення для справи, виходив з його непереконливості, недостатності та зазначив в ухвалі, що останній “не є прямим доказом відправлення копії іншій стороні”.

Разом з тим, відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Підставою ж для повернення апеляційної скарги, згідно з п. 2 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , є неподання доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам у справі), що не мало місця в даному випадку, оскільки такий доказ надавався.

Апеляційний суд, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу також послався в оскаржуваній ухвалі на ненадання доказів сплати державного мита у встановленому розмірі. Проте, з таким висновком остаточно погодитися не можна, оскільки скаржником додана до скарги квитанція від 26.08.2005р. № 25, що свідчить про сплату державного мита у розмірі 850,00грн.

Згідно зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Суд, дійшовши висновку про недостатність таких доказів, вправі був з урахуванням приписів ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення апеляційної скарги.

З огляду на викладене, оскаржувану ухвалу господарського суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим остання підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11-111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.09.2005р зі справи № 353/17-04 –скасувати.

Справу передати на розгляд до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Васильківська”, с. Зелений Бір Київської області –задовольнити.