Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

за участю представників сторін котрі

позивача не з’явилися, належним чином повідомлені про час і місце засідання суду

відповідача не з’явилися, належним чином повідомлені про час і місце засідання суду

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну Товариства з обмеженою

скаргу відповідальністю “Аграрія”

у справі № 223/16-2004

на ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду

Від 08.11.2004 року та 19.01.2005 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрія”

До Державної податкової інспекції у Богуславському районі Відділення державного казначейства у Богуславському районі

Про стягнення 15000грн

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрія” звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державної Доповідач: Гоголь Т.Г.

податкової інспекції у Богуславському районі та Відділення державного казначейства у Богуславському районі про повернення з державного бюджету помилково перерахованих коштів у розмірі 15000грн.

Господарський суд Київської області рішенням від 21-29.09.2004 року (суддя Христенко О.О.) в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погодившись з рішенням господарського суду Київської області Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрія” 14.10.2004 року звернулось з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, в якій просило рішення суду у цій справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Одночасно скаржником було заявлено клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з посиланням на неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою у зв'язку із відсутністю у товариства штатного юриста.

Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.11.2004 року (судді Сибіга О.М., Шевченко В.Ю., Федорова М.О.) відмовив у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги з посиланням на те, що зазначена в клопотанні обставина не може слугувати причиною для відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

30.12.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрія” повторно звернулося з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 19.01.2005 року Київський міжобласний апеляційний господарський суд відмовив товариству у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 21-29.09.2004 року пославшись на те, що подання апеляційної скарги після закінчення тримісячного строку, встановленого частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) виключає перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрія” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.11.2004 року та від 19.01.2005 року скасувати, справу передати на розгляд до Київського міжобласного апеляційного господарського суду. Скаржник послався на те, що процесуальні строки встановлені частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ним пропущені не були, оскільки процесуальний строк для подання апеляційної скарги починається наступного дня після прийняття рішення місцевим господарським судом, тобто в даному випадку 30.09.2004 року, а закінчується у відповідне число останнього місяця - 30.12.2004 року, коли позивачем і подано апеляційну скаргу.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Київським міжобласним апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) визначено, що сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 цього Кодексу (1798-12) .

Приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) встановлено, що у разі пропуску встановленого законом процесуального строку для вчинення процесуальних дій господарський суд уповноважений за заявою сторони визнати причину пропуску поважною і відновити пропущений строк. При цьому Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграрія”, звертаючись з апеляційною скаргою з пропуском визначеного частиною 1 ст. 93 вказаного Кодексу (1798-12) процесуального строку, подало клопотання про його відновлення із зазначенням причин пропуску цього строку. Однак, суд в ухвалі від 08.11.2004 року не надав оцінки наведеним у клопотанні причинам пропуску процесуального строку, а лише обмежився посиланням на те, що вказані причини не можуть вважатися поважними. А відтак, оскаржена ухвала не відповідає наведеним приписам процесуального законодавства.

Частиною другою ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачена можливість відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Як встановлено апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду прийняте та оформлене у відповідності до вимог ст. 84 зазначеного Кодексу (1798-12) 29.09.2004 року.

Тобто строк на апеляційне оскарження цього рішення починає перебіг з 30.09.2004 року, оскільки згідно приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Відмовляючи ТОВ “Аграрія” в прийнятті апеляційної скарги ухвалою від 19.01.2005 року, апеляційним господарським судом не було враховано, що скаржник вперше звернувся з касаційною скаргою 14.10.2004 року, тобто в межах встановленого законодавством тримісячного терміну.

Окрім того, приписами статті 129 Конституції України (254к/96-ВР) встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного оскарження рішення суду. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України “Про судоустрій України” (3018-14) , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне оскарження судового рішення.

За таких обставин апеляційною інстанцією допущене помилкове застосування приписів процесуального законодавства, що визнається підставою для задоволення касаційної скарги і скасування переглянутих ухвал у справі.

Оскільки відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, на відміну від апеляційної інстанції, не дають їй права повторно розглядати справу, встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування ухвал та направлення справи на розгляд до Київського міжобласного апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.11.2004 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.01.2005 у справі № 223/16-2004 скасувати.

Справу направити до Київського міжобласного апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрія” –задовольнити.