ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 39/206
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С., –головуючого
Панової І.Ю.,
Яценко О.В.
розглянувши касаційну ДП НАЕК “Енергоатом”
скаргу
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 13.06.2005
у справі № 39/206
господарського суду міста Києва
за позовом ДП “Інженерно-технічний центр по підготовці
кадрів для атомної енергетики”
до ДП НАЕК “Енергоатом”
Про стягнення 21 341,78 грн.
за участю представників:
від відповідача –Білан О.П.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2005 у справі
№ 39/206 (суддя Гумега О.В.) позов Державного підприємства
“Інженерно-технічний центр по підготовці кадрів для атомної
енергетики” задоволено частково. Стягнуто з Державного
підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія
“Енергоатом” на користь Державного підприємства
“Інженерно-технічний центр по підготовці кадрів для атомної
енергетики” 15 000 грн. основного боргу, 213,42 грн. витрат по
сплаті державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення. В решті позовних вимог
відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.06.2005 р. (судді: Капацин Н.В.–головуючий, Ковтонюк Л.В.,
Зубець Л.П. ) апеляційну скаргу Державного підприємства
“Інженерно-технічний центр по підготовці кадрів для атомної
енергетики” задоволено частково. Рішення господарського суду
міста Києва від 18.04.2005 у справі № 39/206 в частині відмови у
задоволенні позовних вимог про стягнення суми, на яку збільшився
борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних
змінено. Стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна
енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Державного
підприємства “Інженерно-технічний центр по підготовці кадрів для
атомної енергетики” 15 000 грн. боргу, 3 183 грн. 96 коп. суми,
на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу
інфляції, 931 грн. 25 коп. 3% річних, 192 грн. 08 коп. витрат по
сплаті державного мита за подання позовної заяви, 33 грн. 15
коп. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної
скарги, 106 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з даною постановою, ДП “Національна атомна
енергогенеруюча компанія “Енергоатом” звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.06.2005 р. у справі 39/206 скасувати, рішення господарського
суду міста Києва від 18.04.2005 залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді Панової І.Ю.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, ДП “Інженерно-технічний центр
по підготовці кадрів для атомної енергетики” звернулось з
позовом до ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія
“Енергоатом” про стягнення 15 000,00 грн. заборгованості за
актом здачі-приймання науково-технічної продукції № 1 від
20.01.2003, 2 141,10 грн. пені, 3 269,43 грн. суми, на яку
збільшився борг, з урахуванням індексу інфляції за період з
10.02.2003 по 31.01.2005, 931,25 грн. трьох відсотків річних за
період з 10.02.2003 по 07.03.2005.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП
“Інженерно-технічний центр по підготовці кадрів для атомної
енергетики” як виконавцем і ДП “Національна атомна
енергогенеруюча компанія “Енергоатом” як замовником укладено
додаткову угоду № 1 до генеральної угоди № 720/18 НАЕК від
06.06.2001 про створення науково-технічної продукції, відповідно
до умов пункту 1.1 якого замовник доручив виконавцю, а
виконавець прийняв виконання робіт за темою: “Розробка учбових
матеріалів для теоретичного навчання за типовими програмами
підготовки персоналу АЕС, підготовка якого ліцензується (10
посад)”. Термін дії договору встановлений з моменту його
підписання сторонами і до виконання прийнятих зобов'язань.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору за виконану
науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю 170
300,00 грн. Оплата по договору здійснюється в двадцятиденний
термін установленому порядку після підписання
приймально-здавальних документів (п. 2.3. договору).
Зобов'язання по оплаті виконаної позивачем роботи відповідачем
виконано частково шляхом перерахування 155 300 грн. згідно
виписок з банківського рахунку.
Оскільки відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав,
за виконані позивачем роботи в повному обсязі не розрахувався,
що ним не заперечується, суди попередніх інстанцій дійшли
вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача
15 000 грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Частиною 24 статті 1 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(надалі – Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
) встановлено, що
мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання
боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких
настав до дня введення мораторію, і припинення заходів,
спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів), застосованих до прийняття рішення про введення
мораторію.
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій на
задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням
провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в
ухвалі господарського суду; протягом дії мораторію на
задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на
підставі виконавчих документів та інших документів, за якими
здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не
нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші
санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових
зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2003 у справі
9 43/167 про порушення провадження у справі про банкрутство ДП
НАЕК “Енергоатом” введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів боржника, який діє на весь час провадження справи про
банкрутство.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що
сума на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу
інфляції та 3% річних є складовими частинами боргу, а не
санкціями за невиконання або неналежне виконання зобов’язання та
підлягають задоволенню в розмірі 931,25грн. –3% річних, 3
072грн. сума на яку збільшився борг з урахуванням встановленого
індексу інфляції.
В частині відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення
пені, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про
необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в зв’язку з
порушенням справи про банкрутство та введенням мораторію на
задоволення вимог кредиторів.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Інженерно-технічний
центр по підготовці кадрів для атомної енергетики” залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.06.2005 у справі № 39/206 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко