ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 36/212
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В.В., за участю
представників сторін: позивача –Безуха О. В., Хаустової Г. Ф.,
відповідача –Тітова В. В., Черкас В. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу спільного українсько –італійського підприємства
“Прогрессо –Італія» на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 28.07.2005 року у справі господарського
суду м. Києва за позовом ВАТ “Хімчистка “Ювілейна» до спільного
українсько –італійського підприємства “Прогрессо –Італія»
про усунення перешкод в користуванні майном,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2005 року ВАТ “Хімчистка “Ювілейна» звернулось до
господарського суду з позовом до спільного українсько
–італійського підприємства “Прогрессо –Італія» про усунення
перешкод в користуванні майном і виселення останнього з нежилого
приміщення площею 574,1 кв. метрів в будинку 8 по
пр.Карельському в м. Києві.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що строк дії договору оренди
спірного нежилого приміщення закінчився, а відповідач
добровільно звільнити спірне приміщення не бажає і не
відшкодовує позивачу витрати на комунальні послуги і збитки від
безпідставного користування майном позивача.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.05.2005 року позов
задоволено.
Відповідача виселено з нежитлового приміщення площею 574,1 кв.
метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров.Карельський, 8.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
28.07.2005 року рішення суду залишене без змін.
В касаційній скарзі ВАТ “Хімчистка “Ювілейна» просить скасувати
судові рішення і відмовити в позові, посилаючись на неправильне
застосування судом норм матеріального права і порушення норм
процесуального права.
Стверджує, що термін дії договору оренди пролонговано до
1.10.2007 року і відповідач виконує всі свої зобов’язання за цим
договором.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як встановлено судом, 1.10.1997 року сторони уклали договір № 69
оренди нежитлового приміщення загальною площею 574,1 кв. метрів,
розташованого в будинку № 8 по Карельському провулку в м. Києві.
Договором оренди визначено, що строк оренди становить 5 років.
За п. 5.2 вказаного договору, якщо жодна з сторін в 30-денний
термін до закінчення дії договору не заявить про намір його
розірвати, даний договір автоматично пролонгується на такий же
термін.
Позивач-орендодавець 2.09.2002 року листом № 67 попередив
відповідача-орендаря про закінчення строку дії договору оренди і
свою відмову від його продовження та запропонував звільнити
орендоване приміщення.
Проте, 9.09.2002 року сторони уклали додаткову угоду до
вказаного договору оренди, в якій пролонгували його дію до
1.10.2004 року, тобто, на 2 роки.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна» ( 2269-12 ) (2269-12)
у разі відсутності заяви однієї
із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом
одного місяця після закінчення терміну дії договору він
вважається продовженим на той самий термін і на тих самих
умовах, які були передбачені договором.
Згідно зі ст. 764 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо наймач продовжує
користуватися майном після закінчення строку договору найму, то
за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця,
договір вважається поновленим на строк, який був раніше
встановлений договором.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що 31.08.2004 року
листом № 98 позивач повідомив відповідача про закінчення строку
оренди за вищевказаним договором та просив звільнити орендоване
приміщення до 31.10.2004 року, і прийшов до висновку, що
вказаний договір припинив свою дію 10.10.2004 року.
Проте, з таким висновком суду повністю погодитись не можна.
Так, суд не перевірив в повному обсязі доводи відповідача і не
з’ясував, чи сплачував орендар орендну плату в строк після
10.10.2004 року, чи дійсно позивач виписував йому рахунки після
10.10.2004 року, а якщо виписував, то які підстави для оплати
зазначав в цих рахунках.
Враховуючи, що вказані обставини можуть мати істотне значення
для юридично правильного вирішення спору, судові рішення
підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, більш
ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини
справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду
від 28.07.2005 року та рішення господарського суду м. Києва від
20.05.2005 року.
Справу передати до господарського суду м. Києва на новий розгляд
в іншому складі суддів.
Головуючий О.Шульга
Судді Т.Козир
В.Семчук