Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.

суддів Гончарука П. А.

Грека Б.М.

з участю представників: не з’явився

позивача: Кануннікова Т.М.

відповідача:

розглянувши у Борівського підприємства теплових мереж

відкритому судовому

засіданні касаційну

скаргу

на рішення господарського суду Харківської області

від 15.08.2005 р.

у справі № 43/101-05

за позовом ДП “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України”

до Борівського підприємства теплових мереж

про стягнення 67 252,91 грн.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 17.08.2004 р. № 15/04-191 про надання зворотної фінансової допомоги у розмірі 67 252,91 грн., з яких 59 000 грн. –основний борг, 2 638,36 грн. –пеня, 439,73 грн. –3% річних, 636,37 грн. –відшкодування втрат внаслідок інфляції, 3 780 грн. –штраф у розмірі 7% від простроченої суми боргу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.08.2005 р. (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Борівського підприємства теплових мереж на користь ДП “Газ-тепло” 59 000 грн. заборгованості, 2638,36 грн. пені, 439,73 грн. 3% річних, 636,37 грн. відшкодування втрат внаслідок інфляції та судові витрати. В частині стягнення 3780 грн. штрафу відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 17.08.2004 р. між сторонами було укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги № 15/04-191, за яким позивач перерахував відповідачу 80 000 грн.

Проте, в порушення п. 2.3 договору відповідач порушив графік повернення коштів, внаслідок чого з.12.2004 р. по червень 2005 р. виникла заборгованість перед позивачем у сумі 59 000 грн.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що відповідно до ст. 526 ЦК України (435-15) зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, а вимоги відповідача про проведення зарахування однорідних вимог не можуть бути задоволені, оскільки з договору № 17/04-301 від 01.10.2004 р. про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії не вбачається, що строк виконання зобов’язань позивачем настав.

Проте з такими висновками суду погодитись неможливо, виходячи з такого.

Згідно ст. 601 ЦК України (435-15) зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї з сторін.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 203 ГК України (436-15) .

Така заява була зроблена відповідачем 27.07.2005 р. (а.с.62).

Висновок суду про відсутність підстав для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог зроблений всупереч вимогам ст. 43 ГПК України (1798-12) без всебічного, повного і об’єктивного з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, зазначаючи про те, що строк зобов’язань позивача з оплати послуг відповідача за договором № 17/04-301 від 01.10.2004 р. про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії не настав, суд не дав належної правової оцінки ст. 9 цього договору, згідно якої підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний акт виконаних робіт за формою, наведеною в додатку № 5 до договору. З метою забезпечення розрахунку з підрядником (відповідачем) за виконані роботи з переробки газу та з врахуванням ст. 10 договору, замовник (позивач) перераховує відповідні грошові кошти з зазначеного поточного рахунку, відкритого на виконання умов договору комісії № 12/04-302 від 01.10.2004 р. або з інших рахунків. Ці кошти відраховуються замовником із грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції по вищезазначеному договору комісії. Розподіл грошових коштів з поточного рахунку на відповідні поточні рахунки, вказані підрядником, здійснюється щоденно, тобто зобов’язання з перерахування відповідачу відповідної частини від отриманих коштів згідно цього договору, виникло у позивача з наступного дня після підписання першого акту виконаних робіт. Такі акти за жовтень 2004р. –квітень 2005 р. сторонами були підписані (а.с.70-76).

Враховуючи викладене, рішення суду не можна визнати законним і обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню в частині задоволення позову з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом з тим рішення в частині відмови стягнення штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості постановлене відповідно до вимог ч. 2 ст. 231 ГК України (436-15) , а тому рішення в цій частині необхідно залишити без змін.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з’ясувати наявність підстав для припинення зобов’язань між сторонами зарахуванням і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

касаційну скаргу Борівського підприємства теплових мереж задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.08.2005 р. у справі за № 43/101-05 в частині стягнення заборгованості, пені, 3% річних, втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, розподілу судових витрат скасувати і справу в цій частині передати на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Рішення в частині відмови у стягнення 3 780 грн. штрафу залишити без змін.