42/220 Про стягнення 88613,57 грн., - Текст документа

У квітні 2005 року ЗАТ “Енергетичний Альянс” звернулось до господарського суду з позовом до Корпорації технологій енергозбереження “Кортес” про стягнення 88613,57 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.05.2005 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 74093,57 грн. збитків, 740,94 грн. витрат по оплаті державного мита, 98,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено. Зобов’язано позивача після відшкодування йому збитків повернути Корпорації технологій енергозбереження “Кортес” дві установки каталітичної очистки викидних газів газопоршневого ДВС потужністю (брутто) 2,5 МВт кожна загальною вартістю 72600,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2005 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями Корпорації технологій енергозбереження “Кортес” подало касаційну скаргу в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2005 року та рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2005 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Доповідач: Черкащенко М.М.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.05.2004 року між сторонами по справу було укладено договір № 7-2004 на розробку, виготовлення та поставку обладнання, відповідно до якого відповідач зобов’язується до 30.06.2004 року розробити та виготовити дві установки каталітичної очистки викидних газів газопоршневого ДВС потужністю (брутто) 2,5 МВт кожна.

Відповідно до протоколу вимірювання вмісту забруднюючих речовин у викидах в атмосферу від 15.03.2005 року, проведеним ДП “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метеорології, сертифікації та захисту прав споживачів”, рівень очищення викидних газів розробленими та виготовленими відповідачем каталітичними установками на установці ГПУ-1: становить СО-32%, NОx-7%, на установці ГПУ-2 –СО-38%, NОx-18%, що не відповідає технічним вимогам та характеристикам каталізаторів передбачених додатком № 3 до укладеного договору.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення 72600,00 грн. збитків у розмірі вартості каталізаторів та 1493,57 грн. збитків у вигляді витрат на проведення вимірювання каталізаторів стягнення заборгованості, суди обґрунтували свій висновок тим, що відповідно до ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Але з таким висновком судова колегія погодитись не може, тому що укладений між сторонами договір не може вважатись договором підряду в розумінні глави 61 Цивільного кодексу України (435-15) , оскільки відсутній кошторис на проведення робіт, який є істотною умовою договору підряду.

Враховуючи, наведене, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій, дійшли помилкового висновку щодо правової природи відносин між сторонами і задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків в розмірі 74093,57 грн. порушили норми матеріального права.

Відповідно, в цій частині судові акти підлягають скасуванню, оскільки згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, постанова апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду в частині стягнення заборгованості підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд..

При новому розгляді суду необхідно, встановити правову природу відносин між сторонами, повно і всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку та прийняти законне рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2005 року та рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2005 року у справі № 42/220 скасувати.