ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2005 Справа N 26/66д-15/37д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу ТОВ “Хортиця Тур” на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 5.07.2005 року у справі господарського
суду Запорізької області за позовом прокурора
Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в
особі Регіонального відділення Фонду державного майна України до
ЗАТ “Славутич –А” та ТОВ “Хортиця Тур”, треті особи на стороні
позивача – Управління корпоративних прав Запорізької
облдержадміністрації та Орендне підприємство “Запорізьке
міжміське бюро технічної інвентаризації”, на стороні
відповідачів –відділ реєстрації та єдиного реєстру Запорізької
міськради,
про визнання недійсним договору купівлі –продажу,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2004 року прокурор Орджонікідзевського району
м. Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовом в
інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду
державного майна України до ЗАТ “Славутич - А” та ТОВ “Хортиця -
Тур” про визнання недійсним договору купівлі –продажу майна.
Просив визнати спірний договір недійсним тих мотивів, що за ним
продано державне майно.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.02.2005
року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі –продажу від 22.04.2002 року,
укладений між ЗАТ “Славутич –А” та ТОВ “Хортиця –Тур”.
З ЗАТ “Славутич –А” на користь ТОВ “Хортиця –Тур” стягнено
370000 гривень.
ТОВ “Хортиця –Тур” зобов’язано повернути в загальнодержавну
власність шляхом виселення будівлі (Літ.А, Літ. А 3), що
розташована за адресою: м. Запоріжжя, 69017, вул. Будинок
Відпочинку, на земельній ділянці площею 27858 кв. метрів на
користь Регіонального відділення Фонду державного майна в
Запорізькій області не пізніше, ніж за 10 днів з моменту набуття
рішенням законної сили.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
5.07.2005 року рішення суду залишене без змін.
В касаційній скарзі ТОВ “Хортиця –Тур” просить скасувати судові
рішення і відмовити в позові, посилаючись на неправильне
застосування судом постанови Верховної Ради України “Про
введення в дію Закону України “Про обернення майна Компартії
України та КПРС на державну власність” ( 2004-12 ) (2004-12)
, постанови
Верховної Ради України “Про майно загальносоюзних громадських
організацій колишнього Союзу РСР” ( 3943-12 ) (3943-12)
, ст.ст. 25, 26,
28, 48, 71, 75, 128 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 257 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 5, 10 Закону “Про підприємства в СРСР”
( v1529400-90 ) (v1529400-90)
, ст. ст. 1, 2, 10, 14, 34, 36 п. 7 Закону
України “Про підприємства в УРСР”, ст. 10 Закону СРСР “Про
власність в СРСР” ( v1305400-90 ) (v1305400-90)
, Закону України “Про
власність” ( 697-12 ) (697-12)
, ст. ст. 1, 12 Закону України “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
Заявник вважає, що спірне майно на момент вчинення угоди по його
відчуженню належало на праві власності продавцю, а не державі, а
спірна угода відповідає вимогам закону.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як встановлено судом, 22.04.2002 року між відповідачами укладено
договір купівлі –продажу нерухомого майна, за яким ЗАТ “Славутич
–А” продало ТОВ “Хортиця –Тур” будівлю Літ. А 1, літ. А 3, яка
розташована на земельній ділянці площею 27858 кв.метрів за
адресою: м. Запоріжжя, о.Хортиця.
Право власності Продавця засвідчено свідоцтвом № 1025, виданим
на підставі рішення виконкому Запорізької міськради № 159/16 від
27.04.2000 року.
Згідно ст. 12 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
товариство є власником майна, переданого йому
засновниками і учасниками у власність.
Задовольняючи позов, суд прийшов до висновку, що відчужене за
спірною угодою майно є державним, оскільки серед засновників ЗАТ
“Славутич –А” є Запорізький Союз Молоді України.
Однак, з таким висновком суду повністю погодитись не можна,
оскільки суд не перевірив в повному обсязі доводи відповідачів
щодо статусу спірного майна та процедури його набуття ЗАТ
“Славутич –А”.
Судом встановлено, що засновниками ЗАТ “Славутич –А” є
Запорізький Союз Молоді та громадяни України.
Однак, суд не перевірив, хто саме з засновників вніс спірне
майно до статутного фонду ЗАТ “Славутич –А” або на яких
підставах це товариство набуло спірне майно, що послугувало
підставою для рішення виконкому Запорізької міськради № 159/16
від 27.04.2000 року про видачу свідоцтва № 1025.
Враховуючи, що вказані обставини можуть мати істотне значення
для юридично правильного вирішення спору, судові рішення
підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, більш
ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини
справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 5.07.2005 року та рішення господарського суду
Запорізької області від 11.02.2005 року.
Справу передати до господарського суду Запорізької області на
новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий О.Шульга
Судді Т.Козир
В.Семчук